Автори: Сергій Семенчук, Тарас Проказюк PDF статті

Назва: Пам’яткоохоронні розвідки об’єктів та пам’яток археології Хмельницької області у 2024 році

English title: Protective Surveys of Archaeological Objects and Sites in Khmelnytskyi Region in 2024

Анотація: У публікації висвітлено результати пам’яткоохоронних археологічних розвідок, проведених у 2024 році старшими науковими співробітниками Хмельницького обласного науково-методичного центру культури і мистецтва Сергієм Семенчуком та Тарасом Проказюком на території Хмельницької області. Увагу зосереджено на обстеженні та фіксації об’єктів археологічної спадщини, зокрема поселення у с. Комарівка, та курганних групах у селах Манівці та Дружне. Проаналізовано стан збереженості пам’яток, їх просторову локалізацію, основні характеристики та значення для
вивчення давньої історії регіону. Отримані результати мають важливе значення для охорони та подальшого дослідження археологічної спадщини Хмельниччини.

Автори: Яна Яковишина, Максим Мельничук, Сергій Лисюк PDF статті

Назва: Результати розвідкових робіт поблизу м. Копичинці на Тернопіллі у 2025 р.

English title: Results of Archaeological Survey Work near Kopychyntsi, Ternopil Region, in 2025

Анотація: У статті розглянуто та введено в науковий обіг археологічні знахідки, отримані при поверхневому огляді двох пунктів поблизу м. Копичинці у Тернопільській обл. Вони розташовані по течії р. Нічлавки. Матеріали репрезентують спільноту Кукутень-Трипілля, культури Ґава-Голігради й черняхівську. Зроблено спробу встановлення відносної хронології трипільських пам’яток.

Автори: Михайло Сохацький, Олександр Дудар, Мирослав Бойко PDF статті

Назва: Нове ранньотрипільське поселення на Збручі

English title: A New Early Trypillia Settlement on the Zbruch River

Анотація: У статті описано результати розвідувальних археологічних досліджень поселення трипільської культури етапу А поблизу с. Окопи (Чортківський район, Тернопільська область). Подано коротку характеристику комплексу виявлених артефактів (керамічний посуд, предмети фігуральної пластики та кам’яні знаряддя праці). Опубліковані матеріали доповнять фактологічну базу раннього Трипілля.

Автор: Тарас Ткачук PDF статті

Назва: Деякі стилістичні елементи орнаментації столового посуду Томашівської групи трипільської культури (метазнаки і знаки), «імпорти» і відносна хронологія

English title: Selected Stylistic Elements in the Decoration of Tableware of the Tomashiv Group of the Trypillia Culture: Metasigns, Signs, Imports, and Relative Chronology

Анотація: У статті розглядається використання двох елементів орнаментальних схем (метазнаків) томашівської групи у часі. Показано, шо їх наявність або відсутність у керамічних комплексах можуть слугувати хронологічними маркерами. Описана динаміка контактів томашівської групи з іншими локальними групами трипільської культури.

Автор: Олександр Могилов PDF статті

Назва: Поселенські пам’ятки доби Раннього заліза на південній околиці Холодного Яру

English title: Early Iron Age Settlement Sites on the Southern Periphery of Kholodnyi Yar

Анотація: Стаття присвячена характеристиці пам’яток доби раннього заліза, досліджених Скіфською Правобережною експедицією Інституту археології НАН України на півдні Холодного Яру на Черкащині.

Автор: Володимир Колода PDF статті

Назва: Рідкісне кухонне приладдя салтівської культури: роздуми, моделювання, експеримент

English title: Rare Culinary Equipment of the Saltiv Culture: Interpretation, Reconstruction, and Experiment

Анотація: Предметом аналізу нашого дослідження виступає невелика група залізних предметів кухонного обладнання салтівської культурно-історичної спільності (середина VІІІ – середина Х ст. н. е.), за котрим в науковій літературі закріпився термін «шашличниця» – пристрій для приготування м’яса. Всі вони знайдені в басейні Сіверського Дінця, в лісостеповій зоні Хозарського каганату, переважно у ямних похованнях з обрядом кремації. Обставини знахідок, математичні розрахунки, моделювання виробу та проведені експерименти дозволяють з великою долею імовірності стверджувати наступне: розглянутий кухонний пристрій – це рожен для смаження / в’ялення риби, а також приготування невеликих за розміром птахів – водних та тих, що мешкають по берегах водойм. Процес цей відбувався, здебільшого, під час сезонного перебування вільного від основних сільськогосподарських робіт населення біля річок та озер в теплу пору року. Його також
можна було поєднати із сезонним відгінним випасанням худоби.

Автор: Віктор Аксьонов PDF статті

Назва: «Списоподібний» наконечник стріли з поховання Нетайлівського могильника салтівської культури

English title: A “Spear-Shaped” Arrowhead from a Burial at the Netailivka Cemetery of the Saltiv Culture

Анотація: Стаття вводить до наукового обігу залізний черешковий наконечник стріли, який було знайдено в похованні № 451 Нетайлівського могильника салтівської археологічної культури. Знайдений наконечник відрізняє від інших салтівських наконечників його специфічна форма, що повторює форму наконечників списів (пік), великий розмір (15,6 см) та значна вага (30,45 грам). Аналіз знахідки дозволяє визначити час побутування стріл з такими наконечниками у представників
Хозарського каганату, який припадає на другу половину VIII ст. – період становлення салтівської археологічної культури на півдні лісостепової зони Донецько-Донського межиріччя. Існування у салтівського населення басейну Сіверського Дінця стріл з такими важкими наконечниками засвідчує використання ним на етапі освоєння регіону складного луку центральноазіатського типу.

Автор: Олександр Прядко PDF статті

Назва: Давньоруське городище Засупоївка та його найближча округа

English title: The Old Rus’ Hillfort of Zasupoivka and Its Immediate Surroundings

Анотація: Дана стаття присвячена пам’яткам ХІ–ХІІІ ст. середньої течії р. Супій, які входять до Яготинсько-Засупоївського мікрорегіону Переяславського князівства. Нині ця територія входить до складу Бориспільського р-ну, Київської обл. Розглянуто історію досліджень та подано детальний опис Засупоївського городища, як центру формування найближчої округи. Запропоновано версію з міграцією топоніма «Яготин» від Засупоївського городища до нового місця будівництва укріплень замку на початку ХVІІ ст.

Автор: Богдан Мельничук PDF статті

Назва: Спорядження коня давньоруського часу з експозиції «Музею старожитностей» К-ПДІМЗ

English title: Old Rus’ Horse Equipment from the Exhibition of the Museum of Antiquities of the Kamianets-Podilskyi State Historical Museum-Reserve

Анотація: У статті досліджено комплекс елементів кінської збруї давньоруського часу, представлених в експозиції «Музею старожитностей» Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника. Проведено їхній типологічний аналіз, визначено функціональне призначення, хронологію та можливе місце походження. Особливу увагу приділено вудилам, стременам, підковам і шпорам, датованим переважно X–XIII ст. Дослідження спирається на фундаментальну типологію кінського спорядження А. Кирпичникова та порівнює музейні зразки з усталеними класифікаціями. Виявлені
розбіжності між фондовими даними та фактичним археологічним контекстом дозволили уточнити датування окремих предметів та скоригувати попередні уявлення про їх походження. У статті підкреслюється вплив як західноєвропейської важкої кавалерії, так і східних кочових традицій на розвиток кінського спорядження Русі. Отримані результати поглиблюють розуміння еволюції кавалерійського спорядження відображених у колекції музею.

Автор: Андрій Фіголь PDF статті

Назва: Натільні хрести та хрести-енколпіони, виявлені на давньоруських пам’ятках археології Національного заповідника «Давній Галич»

English title: Pectoral Crosses and Encolpion Crosses Discovered at Old Rus’ Archaeological Sites of the Ancient Halych National Reserve

Анотація: У статті проаналізовано металеві натільні хрести та хрести-енколпіони, виявлені на пам’ятках археології Національного заповідника «Давнього Галича». Зроблено порівняльний аналіз предметів із аналогами в інших давньоруських містах.

Автори: Павло Нечитайло, Леонід Горобець, Дмитро Тимчук PDF статті

Назва: Об’єкт литовського часу з досліджень на вулиці Зарванській 7/2 у 2020 році

English title: A Lithuanian-Period Feature Investigated at 7/2 Zarvanska Street in 2020

Анотація: Стаття висвітлює результати археологічних досліджень, проведених у 2020 р. на вул. Зарванській 7/2 у Кам’янці-Подільському під час археологічного нагляду за відкриттям втраченої історичної забудови. Виявлено низку об’єктів пізнього середньовіччя та нового часу, серед яких найдавнішим є яма литовського періоду, частково перекрита об’єктом першої половини XVII ст., пов’язаним із діяльністю гончарного осередку. Проаналізовано стратиграфічну ситуацію, планіграфію та заповнення об’єкта. Розглянуто колекцію кераміки другої половини XIII – першої половини XV ст.,
представлену кількома морфологічними групами горщиків. Проведено зоологічні визначення кісток птахів, шкаралупи яєць та інших решток, що дозволяють уточнити особливості харчування мешканців міста. Отримані матеріали доповнюють уявлення про топографію, матеріальну культуру та побут населення Кам’янця-Подільського литовського часу.

Автори: Тарас Ткачук, Ігор Креховецький, Андрій Фіголь PDF статті

Назва: Фрагмент капітелі, виявленої під час дослідження Губернаторської вежі на Галицькому замку в 2025 році

English title: A Capital Fragment Discovered during the 2025 Investigation of the Governor’s Tower at Halych Castle

Анотація: У статті описано фрагмент капітелі, виявленої на Галицькому замку. Подано характеристику та зроблено порівняльний аналіз з подібними капітелями інших міст Давньої Русі та за її межами.

Автор: Любава Потоцька PDF статті

Назва: Досвід і перспективи польової консервації

English title: Experience and Prospects of Field Conservation

Анотація: Стаття присвячена аналізу досвіду та перспектив розвитку польової консервації археологічних матеріалів. Розглянуто специфіку роботи в польових умовах, основні ризики для збереження артефактів та роль реставратора в археологічній експедиції. На основі практичного досвіду висвітлено особливості консервації кераміки, металу та кістки. Окрему увагу приділено значенню документації та превентивного підходу у збереженні культурної спадщини.

Автори: Вікторія Гуменюк, Павло Нечитайло, Юрій Клімчук PDF статті

Назва: Кахлі з міфічними істотами з фондів НІАЗ «Кам’янець»

English title: Stove Tiles Depicting Mythical Creatures from the Collections of the Kamianets National Historical and Architectural Reserve

Анотація: У статті характеризується колекція кахель XVI–XVІІ ст. із фондів НІАЗ «Кам’янець», отримана під час охоронних археологічних досліджень у Кам’янці-Подільському. Розглянуто образи русалок, русалів, ангелів, левів-тримачів і грифонів, їхню символіку та художні особливості. Проаналізовано регіональні знахідки, техніку виконання та зв’язок сюжетів із ренесансними й локальними традиціями.

Автори: Петро Болтанюк, Валерій Мегей PDF статті

Назва: Археологічні дослідження на площі Вірменський ринок, 8/А, м. Кам’янець-Подільський

English title: Archaeological Investigations at 8/A Armenian Market Square in Kamianets-Podilskyi

Анотація: У публікації розглядаються результати археологічного обстеження проведеного в межах ділянки за адресою площа Вірменський ринок, 8-а у Старому місті Кам’янця-Подільського. На ділянці розміщується фундамент колишньої Вірменської ратуші. У статті подається огляд історії забудови ділянки та короткий аналіз археологічного обстеження.

Автор: Дмитро Бородай PDF статті

Назва: Гіпотетична цифрова реконструкція оборонних укріплень дитинця літописного Василева на р. Стугні (кін. X – сер. XIII ст.)

English title: A Hypothetical Digital Reconstruction of the Defensive Fortifications of the Citadel of the Chronicle Town of Vasyliv on the Stuhna River, Late 10th to Mid-13th Century

Анотація: Стаття присвячена спробі гіпотетичної цифрової реконструкції оборонних укріплень дитинця
городища літописного Василева з використанням 3D-моделювання, що дає змогу оцінити альтернативні
рішення архітектурного образу та конструкції, ландшафтний контекст пам’ятки,
а також дозволяє в подальшому оцінити способи, організацію та трудомісткість будівництва.

Автор: Віктор Сандуляк PDF статті

Назва: Хотинська фортеця напередодні Російсько-турецької війни 1787–1791 років

English title: Khotyn Fortress on the Eve of the Russo-Turkish War of 1787–1791

Анотація: У статті розглядається роль Хотинської фортеці напередодні війни Російської імперії у союзі з
Австрією проти Порти 1787-1791 років. Здобуття цього важливого оборонного об’єкту Османської
імперії на кордоні з Річчю Посполитою стало ключовою ціллю австрійського корпусу під керівництвом
принца Кобурського для встановлення надійного сполучення з Українською армією росіян.

Автори: Тарас Верба, Сергій Пахалюк PDF статті

Назва: Укріплений двір князів Острозьких в селі Крупа поблизу Луцька

English title: The Fortified Courtyard of the Ostrozky Princes in the Village of Krupa near Lutsk

Анотація: Стаття присвячена укріпленому двору у селі Крупа Луцького району, що датується кінцем XVI – початком XVII ст. На основі археологічних розвідок та документів ранньомодерного періоду автори реконструюють структуру оборонного комплексу, описують його оборонні та житлово-господарські споруди. Пам’ятка розглядається у контексті володінь князів Острозьких та порівнюється з подібним укріпленням у Мощаниці.

Автор: Андрій Капуста PDF статті

Назва: Замок у Струсові: до проблеми локалізації оборонного об’єкту за письмовими та картографічними джерелами

English title: Strusiv Castle: Locating a Defensive Site through Written and Cartographic Sources

Анотація: У статті розглянуто проблему локалізації замку в Струсові (зараз у складі Микулинецької селищної громади, що на Тернопільщині), зведеного Миколою Струсем на поч. ХVІІ ст. та зруйнованого в 1649 р. козаками Максима Кривоноса. Після понад трьох з половиною століть від часу руйнації твердині в науковій та краєзнавчій літературі сформувалась основна версія щодо її розташування, згідно якої місце втраченого замку ототожнювалось із вершиною крутого лівого берега річки Серет. На противагу цій версії, автор, спираючись на картографічні матеріали ХVІІ–ХVІІІ ст., статути
струсівських цехів першої пол. ХVІІІ ст., нещодавно віднайдені рукописні нотатки Антоні  Шнайдера та послуговуючись іншими непрямими свідченнями, локалізує замок на протилежному, правому низинному березі річки. У роботі також проаналізовано аргументаційну базу обох гіпотез та зроблено спробу окреслити найвірогідніше місце розташування Струсівського замку.

Автори: Валентин Пагор, Анна Кулішова PDF статті

Назва: Архітектурно-декоративне оздоблення Кам’янець-Подільської фортеці: сучасний стан і збереження

English title: Architectural and Decorative Elements of Kamianets-Podilskyi Fortress: Current Condition and Preservation

Анотація: У статті охарактеризовано результати інвентаризації збережених зразків геральдичного декору та епіграфіки Кам’янець-Подільської фортеці. Розглянуто особливості використання геральдичної та епіграфічної символіки. Описано змістову складову і технічний стан збережених елементів згідно визначеної форми – інвентарних карток. Розглянуто перспективи подальших досліджень і проведення консерваційно-реставраційних робіт.

Автор: Андрій Задорожнюк PDF статті

Назва: Король Станіслав Август в історії Кам’янця-Подільського

English title: King Stanisław August in the History of Kamianets-Podilskyi

Анотація: У статті характеризується місце і роль останнього короля Речі Посполитої Станіслава Августа Понятовського в історії Кам’янець-Подільського. Увага акцентується на інформації, що стосується трьох візитів короля до міста (у 1766, 1775 і 1781 рр.), їх цілей та впливу на розбудову міських фортифікацій. Окремим аспектом є вивчення пам’ятних плит і меморіальних написів, що залишилися в міській та оборонній архітектурі. Зроблено висновок про те, що король Станіслав Август залишив глибокий слід в історії міста, про що свідчать меморіальні знаки на багатьох пам’ятках архітектури. При цьому, в сприйняті сучасників візити короля асоціювалися із пишними балами і вража ючими феєрверками.

Автор: Євген Осадчий PDF статті

Назва: Бельовська фортеця Української оборонної Лінії

English title: The Beliov Fortress of the Ukrainian Defensive Line

Анотація: Стаття присвячена одній з багатьох фортець Української лінії, а саме Десятій, згодом Бельовській фортеці. Це рештки невеликої бастіонної фортеці, яка була посилена равеліном. Вона захищала переправу та була частиною дуже протяжної лінії з аналогічних фортець. Наприкінці ХІХ століття фортеця втратила своє оборонне значення і деякий час була місцем розташування адміністративного центру Азовської губернії. У подальшому її оборонні споруди були частиною міського ландшафту і міським парком. Зараз фортеця зазнає відчутного антропогенного впливу, а стан її збереженості погіршується. Фортеця потребує невідкладних заходів щодо збереження та відновлення оборонних споруд.

Автори: Максим Ющенко, Олександр Туницький PDF статті

Назва: Споруди оборони рову Дубенського форту-застави за першим проєктом 1885 року

English title: Defensive Structures of the Ditch at the Dubno Fort-Outpost According to the Initial Design of 1885

Анотація: Стаття присвячена майже невідомій частині Дубенського форту-застави – спорудам оборони рову, зведеними за першим проектом форту 1885 року. Ці споруди, які проіснували лише 10 років, були демонтовані в ході суттєвої модернізації форту, яка почалась в 1892 році і тривала декілька років. В її ході замість мурованих з цегли старих споруд, для оборони рову були побудовані нові бетонні споруди, які розташували в інших місцях, ніж попередні. Розглянуто особливості споруд першого проекту та вогневу систему оборони рову Дубенського форту-застави. Подано біографічну довідку автора проекту та будівничого Дубенського форту-застави, інженер-полковника М. Борисова.

Автор: Андрій Капуста PDF статті

Назва: Іконографія та поширення власницького герба «Пилява»: історичний аналіз клеймованої цегли родини Потоцьких

English title: Iconography and Distribution of the Pilawa Armorial Bearing: A Historical Analysis of Stamped Bricks of the Potocki Family

Анотація: В статті проаналізовано феномен клеймування цегли родиною Потоцьких (герб Пилява) на теренах Галичини та Поділля у другій пол. ХІХ – на поч. ХХ ст. Розглянуто морфологічні, іконографічні та технологічні особливості клейм, локалізованих на теренах Вінницької, Хмельницької, Тернопільської та Львівської областей. Обґрунтовано, що використання герба Пилява на будівельних матеріалах виконувало не лише функцію власницького маркування, а й було формою соціальної та культурної самопрезентації роду в архітектурному середовищі. Зазначено, що клеймована цегла Потоцьких є важливим джерелом для вивчення матеріальної репрезентації аристократії та процесів стандартизації
промислового виробництва в Галичині й на Поділлі кінця ХІХ – початку ХХ ст.

Автори: Микола Дєдков, Георгій Шаповалов PDF статті

Назва: Княжий символ хреста-якоря на монетах середньовічної України

English title: The Princely Symbol of the Anchor Cross on Coins of Medieval Ukraine

Анотація: Об’єктом дослідження виступають середньовічні монети від Київської Русі до Великого Князівства Литовського із зображеннями княжих знаків відомими в нумізматиці як «хрест-якір». Наголошується, що вони з`являються у добу виникнення релігійного дуалізму (двовір’я), після введення князем Володимиром християнства в Київській Русі. Встановлено запозичення святоклиментівської хрестовоякірної символіки із Корсуня до Києва під час хрещення Русі.
Обґрунтовано появу нової сакральної символіки у вигляді поєднання язичницьких знаків двозубів і тризубів з християнськими символами хреста і якоря. Простежено зв`язок цього явища із аналогічними процесами в середньовічній нумізматиці європейськи х країн в період Меровінгів.

Автор: Тетяна Шульженко PDF статті

Назва: Чигиринщина: огляд пам’яток та історіографія досліджень (друга половина XX ст.)

English title: The Chyhyryn Region: An Overview of Archaeological Sites and the Historiography of Their Study in the Second Half of the Twentieth Century

Анотація: У статті простежено хід основних археологічних досліджень пам’яток Чигиринщини упродовж другої половини XX ст. Узагальнено матеріали археологічних експедицій, які працювали на території краю, охарактеризовано внесок окремих археологів у вивчення Чигиринської минувшини, зокрема іноземних дослідників та спеціалістів різного профілю.

Автор: Ольга Бривко PDF статті

Назва: Госпітальне укріплення Києво-Печерської фортеці у пам’ятних монетах Національного банку України

English title: The Hospital Fortification of Kyiv-Pechersk Fortress on Commemorative Coins of the National Bank of Ukraine

Анотація: В статті розглядаються пам’ятні монети Національного банку України, які презентують Госпітальне укріплення Києво-Печерської фортеці, як пам’ятку культурної спадщини та фортифікації міста Києва. Зокрема представлена, пам’ятна монета «Київська фортеця», яка присвячена одній із найбільших кам’яно-земляних фортець у світі, що зберіглася до наших днів – комплексу унікальних фортифікаційних споруд ХVІІІ-ХІХ століття, інша ж ювілейна монета «260 років Київському військовому госпіталю», приурочена найстарішому в державі медичному закладу, заснованому в 1755 році та розташованого на території колишньої Києво-Печерської фортеці. Монети є важливими складовими сучасної нумізматики України та історії НІАМ «Київська фортеця».

Автори: Інна Швець, Світлана Смірнова PDF статті

Назва: Географічна картотека археологічних фондів К-ПДІМЗ як джерело до історії формування музейної колекції

English title: The Geographical Card Index of the Archaeological Collections of the Kamianets-Podilskyi State Historical Museum-Reserve as a Source for the History of Museum Collection Development

Анотація: У статті досліджено географічну картотеку археологічної групи зберігання Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника як джерело до історії формування музей-ної археологічної збірки. На основі аналізу фондово-облікової документації реконструйовано основні етапи комплектування колекції від другої половини ХІХ ст. до початку ХХІ ст., визначено роль археологічних експедицій, музейних працівників і окремих дослідників у поповненні фондів. Простежено географію надходження археологічних матеріалів, встановлено основні регіони комплектування та внесок найактивніших фондоутворювачів.