Тип видання: науковий збірник
Назва серії: Археологія & Фортифікація України
Випуск: матеріали ХІ Всеукраїнської науково-практичної конференції
Установа-видавець: Кам’янець-Подільський державний історичний музей-заповідник
Місце видання: Кам’янець-Подільський
Рік видання: 2022
Кількість сторінок: 336 с.
Мова видання: українська, англійська
ISBN: 978-617-7773-35-0
УДК: 902/904:623.1(477)
Автор: Гуцал Віталій PDF
Назва (укр.): «Дякую вам всім за те, що я маю честь жити біля вас». Список опублікованих наукових праць Анатолія Федоровича Гуцала.
Назва (en.): “Thank You All for the Honour of Living Among You”. List of Published Scholarly Works of Anatolii Fedorovych Hutsal
Автор: Завальнюк Олександр PDF
Назва (укр.): Анатолій Федорович Гуцал (1946–2021): самовіддане служіння науці, вищій школі та Україні
Назва (en.): Anatolii Fedorovych Hutsal (1946–2021): Devoted Service to Scholarship, Higher Education, and Ukraine
Анотація: На основі опублікованих і усних джерел досліджуються важливі складові життєвого і професійного шляху доцента кафедри архівознавства, спеціальних історичних та правознавчих дисциплін Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка Гуцала Анатолія Федоровича (1946–2021). Звернено увагу на його людські, товариські, науково-педагогічні якості, внесок в дослідження археологічної спадщини Поділля, участь у науково-організаційному житті, підтримку державотворчих процесів у сучасній Україні.
Автори: Скорий Сергій, Могилов Олександр PDF
Назва (укр.): Життя, віддане науці: пам’яті археолога Анатолія Федоровича Гуцала
Назва (en.): A Life Devoted to Science: In Memory of Archaeologist Anatolii Fedorovych Hutsal
Анотація: У статті висвітлюється життєвий та творчий шлях археолога, вчителя, науковця Гуцала Анатолія Федоровича. Детально описано внесок археологічних досліджень вченого для вивчення епохи раннього залізного віку.
Автор: Мегей Валерій PDF
Назва (укр.): Анатолій Федорович Гуцал і археологічна експедиція історичного факультету Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка
Назва (en.): Anatolii Fedorovych Hutsal and the Archaeological Expedition of the Faculty of History of Ivan Ohiienko Kamianets-Podilskyi National University
Анотація: У статті йде мова про співпрацю автора з відомим українським археологом, почесним краєзнавцем України, доцентом історичного факультету Анатолієм Федоровичем Гуцалом. В справі дослідження археологічних пам’яток Середнього Подністров’я.
Автори: Григоренко Олександр, Григоренко Вадим PDF
Назва (укр.): Олег Приходнюк і Анатолій Гуцал – представники наукової школи Іона Винокура
Назва (en.): Oleh Prykhodniuk and Anatolii Hutsal as Representatives of Ion Vynokur’s Scholarly School
Анотація: У статті йде мова про творчі стосунки трьох непересічних особистостей – видатного українського археолога І. С. Винокура, О. М. Приходнюка й А. Ф. Гуцала. Спочатку вчителя та учнів, а згодом надійних друзів та щирих і доброзичливих колег.
Автор: Левінзон Євгеній PDF
Назва (укр.): Слово про вчителя та людину
Назва (en.): A Word about the Teacher and the Person
Анотація: Публікація присвячена вічній та світлій пам’яті відомого українського вченого-археолога, невтомного дослідника старожитностей раннього залізного віку Середньої Наддністрянщини, людини зі щирим серцем та відкритою душею – Анатолія Федоровича Гуцала (1946–2021).
Автори: Верстюк Володимир, Кух Олеся PDF
Назва (укр.): Спогади двох студентів…
Назва (en.): Memoirs of Two Students
Анотація: У статті описуються спогади учнів Гуцала Анатолія Федоровича про нього, як вчителя, організатора, науковця, Людину. Особлива увага приділяється студентській археологічній практиці, що проходила після 1 курсу у 2003 р., керівником якої був Анатолій Федорович.
Автор: Пагор Сніжана PDF
Назва (укр.): Анатолій Федорович Гуцал: зразковий викладач, науковий керівник, щира людина
Назва (en.): Anatolii Fedorovych Hutsal: Exemplary Lecturer, Academic Supervisor, and Sincere Person
Анотація: У статті описуються спогади про Гуцала Анатолія Федоровича, як про викладача, наставника, професіонала. Висвітлюється ставлення його до своїх учнів, як до своїх послідовників.
Автор: Ткачук Тарас PDF
Назва (укр.): Міграції із заходу на схід. Культура трипілля-кукутень на етапі В II
Назва (en.): West-to-East Migrations: The Trypillia–Cucuteni Culture at Stage B II
Анотація: У статті досліджуються міграції населення трипільської культури на етапі В II (кінець V – початок IV тис. до н. е.). У них брали участь носії раковецької і шипинецької локальних груп Середнього Подністров’я і Попруття. На основі дослідження еволюції форм і орнаментації столової кераміки аргументовано чотири хвилі міграцій у Буго-Дніпровське межиріччя і Середнє Побужжя.
Автори: Левінзон Євгеній, Бєлік Олександра, Яхієв Ільдар PDF
Назва (укр.): Результати археологічних розвідок на території Кам’янець-Подільського району у 2020 р.
Назва (en.): Results of Archaeological Surveys in the Kamianets-Podilskyi District in 2020
Анотація: У статті описано результати археологічних досліджень, що проводились в околицях наступних населених пунктів Кам’янець-Подільського району: Великозалісся, Голосків, Довжок, Кам’янець-Подільський, Смотрич, Ходорівці, Цибулівка та ін. У результаті вдалось уточнити інформацію щодо семи археологічних пам’яток і відкрити стільки ж.
Автори: Захар’єв Володимир, Маярчак С, Шпаковський Сергій PDF
Назва (укр.): Археологічні дослідження працівників Хмельницького обласного науково-методичного центру культури і мистецтва у 2021 р.
Назва (en.): Archaeological Research Conducted by the Khmelnytskyi Regional Scientific and Methodological Centre for Culture and Arts in 2021
Анотація: У статті висвітлюються основні результати археологічних досліджень працівників Хмельницького обласного науково-методичного центру культури і мистецтва, проведених у перших трьох кварталах 2021 р.
Автори: Нечитайло Павло, Гуцал Анатолій, Тимчук Дмитро, Омельченко Олександр PDF
Назва (укр.): Матеріали ранньоскіфського часу з м. Городок Хмельницької області
Назва (en.): Early Scythian Materials from Horodok, Khmelnytskyi Region
Анотація: У статті вводяться в науковий обіг матеріали ранньоскіфського часу з міста Городок. Культурний шар VII ст. до н. е. було зафіксовано у розкопі №2, біля муру дзвіниці костелу Св. Анни. У передматериковому шарі було виявлено залишки ями округлої форми діаметром 0,8 м. У заповненні ями та поблизу неї було знайдено фрагменти посуду ранньоскіфського часу, керамічне грузило, крем’яне знаряддя та кістки тварин.
Автори: Захар’єв Володимир, Лозінський Вадим PDF
Назва (укр.): Нові унітарні предмети римського часу з черняхівських поселень Хмельниччини
Назва (en.): New Roman-Period Unitary Objects from Cherniakhiv Settlements of the Khmelnytskyi Region
Анотація: У повідомленні йдеться про знайдені на Хмельниччині обереги черняхівської культури, які могли бути предметами римського легіонера або використовувалися автохтонами, як наслідування римським традиціям.
Автор: Павлинський Юрій PDF
Назва (укр.): Археологічний матеріал черняхівської культури з урочища Качатник на території смт Летичів
Назва (en.): Archaeological Material of the Cherniakhiv Culture from the Kachatnyk Tract near Letychiv
Анотація: У статті висвітлюється інформація про виявлене у червні 2021 року напівзатопленого поселення черняхівської культури в урочищі Качатник на території смт Летичів Хмельницької області. Подано відомості, ілюстровано й класифіковано знайдений керамічний матеріал та інші знахідки.
Автори: Семенчук Сергій, Нечитайло Павло PDF
Назва (укр.): Сучасні наукові дослідження губинського антропоморфа
Назва (en.): Current Scientific Research on the Hubyn Anthropomorphic Stone
Анотація: У публікації висвітлено результати новітніх досліджень кам’яної антропоморфної скульптури, виявленої експедицією Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка на території Губинського городища у 2016 році.
Автори: Прядко Олександр, Тетеря Дмитро, Павлик Олександр, Гольонко Володимир PDF
Назва (укр.): Матеріали до історичної топографії «окольного граду» Переяслава Руського
Назва (en.): Materials on the Historical Topography of the Outer Town of Pereiaslav Ruskyi
Анотація: Влітку 2020 р. археологічним загоном Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав», у складі Архітектурно-археологічної експедиції Інституту археології НАН України, було проведено археологічні розкопки на території Переяслава Руського – одного з найдавніших історичних центрів Русі. Вони зосереджувались на території найбільшої містобудівної структури Х–ХІІІ ст. –«окольного граду». Під час проведених робіт було здобуто нові дані для вивчення різних аспектів життєдіяльності Переяслава протягом Х–ХХ ст. Серед отриманих результатів на особливу увагу заслуговують матеріали, пов’язані з давньоруським періодом історії міста. Їх розгляду та аналізу й присвячена дана публікація.
Автори: Нечитайло Павло, Омельченко Олександр, Тимчук Дмитро, Хіміч Костянтин PDF
Назва (укр.): Дослідження Руської брами у 2018 році (попереднє повідомлення)
Назва (en.): Research on the Ruska Gate in 2018 (Preliminary Report)
Анотація: Руська брама – комплекс гідротехнічних фортифікаційних споруд у південно-західній частині Старого міста Кам’янця-Подільського. Стаття присвячена результатам досліджень Руської брами у 2018 році. Розглянуто матеріали з шурфів №1-3. З’ясована стратиграфія пам’ятки. Вона відображає основні етапи освоєння цієї території. Найбільш ранні знахідки відносяться до епохи Золотої Орди (друга половина ХІІІ – перша половина XIV ст.). Поява гідротехнічних споруд датується XVI ст.
Автори: Мордовін Максим, Прохненко Ігор PDF
Назва (укр.): Тіненська текстильна пломба зламу XIV–XV ст. з Кам’янця-Подільського
Назва (en.): A Tynna Textile Seal from the Turn of the 14th–15th Centuries from Kamianets-Podilskyi
Анотація: Наприкінці травня 2016 р. до наукових фондів НДІ карпатознавства ДВНЗ «УжНУ» від краєзнавців Хмельниччини надійшла товарна суконна пломба. За отриманою інформацією вона була випадково виявлена біля Кам’янець-Подільської фортеці. Належить знахідка до так званого мотузкового типу, що звисала з краю чорного, тіненського сукна, яке було одним з найдорожчих текстильних продуктів свого часу. Шлях його транспортування проходив з Тінена через брюггський ринок, морем до Гданська, звідти до Кракова, де воно, скоріше за все, і було продане наприкінці XІV або на початку XV ст.
Автори: Прохненко Ігор, Жиленко Марія PDF
Назва (укр.): Кахлі королівського замку Нялаб
Назва (en.): Stove Tiles of the Royal Castle of Nyalab
Анотація: Розташований біля селища Королево Берегівського району Закарпатської області України замок Нялаб характеризується потужним культурним шаром, складною стратиграфією та значною кількістю речового матеріалу. У польових сезонах 2007, 2011 – 2019 рр. експедицією Ужгородського національного університету на ньому досліджені чотири приміщення, де простежені конструкції п’яти кахляних печей. В процесі розкопок виявлені тисячі фрагментів і десятки цілих екземплярів кахлів XVI – першої половини XVII ст. Відносяться вони до різноманітних типів: мископодібні, цибулеподібні, з пуклями, коробчасті плитки з рослинним декором, антропо- та зооморфними зображеннями, на релігійну тематику, з геральдичними символами та короноподібні з верхнього обрамлення печей.
Автори: Терський Святослав, Демський Назар, Гарасим Ігор PDF
Назва (укр.): Археологічні дослідження старого гутища у Словітському лісі на Львівщині
Назва (en.): Archaeological Investigations of an Old Glassworks Site in the Slovit Forest, Lviv Region
Анотація: Стаття присвячена аналізу знахідок з археологічних досліджень, проведених на нововіднайденому місцезнаходженні давньої гути, яка розташовувалась у південній частині Словітського лісу на Львівщині. Оглядово подано результати польових досліджень цієї пам’ятки, проведені археологічною експедицією Львівського історичного музею у 2019-2021 рр. Проаналізовано виявлений під час розкопок інвентар другої половини XVI-XVII ст. Археологічні напластування поряд з розкопаним об’єктом вказують на широкий хронологічний діапазон культурних напластувань на території давнього гутища.
Автор: Захар’єв Володимир PDF
Назва (укр.): Гало – рідкісні скляні праски пізнього середньовіччя
Назва (en.): Halo: Rare Glass Irons of the Late Middle Ages
Анотація:У статті розповідається про оригінальні скляні праски часів пізнього середньовіччя, які у народі називались «гало» або «банька», що стали об’єктом детальнішого дослідження після знахідки фрагменту однієї з них 2020 р. у культурному шарі давньої частини м. Хмельницький.
Автори: Яковишина Яна, Куценяк Оксана PDF
Назва (укр.): Формування колекції трипільської антропоморфної пластики у фондах львівського історичного музею
Назва (en.): Formation of the Trypillian Anthropomorphic Plastic Art Collection in the Holdings of the Lviv Historical Museum
Анотація: У фондах Львівського історичного музею зберігається 205 статуеток, які походять з 14 пам’яток Івано-Франківської (Незвисько, Городниця, Комарів), Тернопільської (Заліщики, Більче-Золоте Вертеба, Ланівці, Зозулинці, Семенів-Зеленче, Лисичники, Кошилівці), Черкаської (Кочержинці, Сушківка, Пекарі) та Чернівецької областей (Ленківці). У статті вказано з яких розкопок походять ці матеріали і простежено шлях їхнього надходження у музей.
Автори: Гейдарська Біссерка, Чепмен Джон PDF
Назва (укр.): Проєкт трипільських мегапоселень – стратегія публікації результатів
Назва (en.): The Trypillia Megasites Project: A Strategy for Publishing Results
Анотація: У цій статті ми підсумовуємо стратегію публікації результатів спонсорованого AHRC проекту «Рання урбанізація в Європі? Випадок трипільських мега-поселень» (2012-16). Проект було організовано з метою роботи над проблемою європейської урбанізації у лісостеповій зоні Північного Надчорномор’я через інтердисциплінарне дослідження одного трипільського поселення - Небелівки (Новоархангельський район Кіровоградської області) - в його ширшому ландшафтному та культурному контексті. Основні дослідницькі питання, що стояли перед роботою - походження, спосіб життя на трипільських мега-поселеннях та їх міський статус. Стаття підсумовує проблеми трипільських мега-поселень, наводячи список з восьми основних проблем дослідження, детальний список польових досліджень за проектом та резюмуючи фінальну монографію, видану за проектом, із списком її основних авторів та інших учасників проекту та переліком публікацій, опублікованих за його результатами.
Автор: Тарасенко Ірина PDF
Назва (укр.): Пам’ятки доби енеоліту–бронзи, досліджені новобудовними експедиціями півдня України у 1950-х рр.
Назва (en.): Eneolithic–Bronze Age Sites Investigated by Rescue Expeditions in Southern Ukraine in the 1950s
Анотація: Статтю присвячено результатам діяльності новобудовних експедицій Інституту археології АН УСР у зоні будівництв Каховського водосховища у 1950-хх рр.
Автор: Павлик Олександр PDF
Назва (укр.): Історія досліджень пам’яток черняхівської культури на Переяславщині
Назва (en.): Research History of Cherniakhiv Culture Sites in the Pereiaslav Region
Анотація: Публікація присвячена висвітленню історії досліджень пам’яток черняхівської культури Переяславщини від їх початку до сьогодення. Подана детальна інформація у хронологічному порядку.
Автор: Смірнова Світлана PDF
Назва (укр.): Археологічні дослідження м. Кам’янця-Подільського від 2001 до 2021 років
Назва (en.): Archaeological Research in Kamianets-Podilskyi from 2001 to 2021
Анотація: Ця стаття є історіографічним нарисом археологічних досліджень в місті Кам’янці-Подільському за останні 20 років. У статті, на основі опублікованих джерел та літератури, здійснено спробу систематизації в хронологічному порядку відомостей про діяльність археологічних експедицій на теренах м. Кам’янця-Подільського. Також стисло висвітлено результати археологічних досліджень та окремі речові знахідки.
Автор: Сандуляк Віктор PDF
Назва (укр.): Оборонні укріплення табору Речі Посполитої на мідериті Джакомо Лауро «Bellum inter Polonum et Turcam Anno domini MDCXXI»
Назва (en.): Defensive Fortifications of the Polish–Lithuanian Commonwealth Camp Depicted in Giacomo Lauro’s Engraving “Bellum inter Polonum et Turcam Anno Domini MDCXXI”
Анотація: У публікації зроблено спробу дослідити історію будівництва, досить укріпленого, на свій час, табору об’єднаних польсько-литовських та українських військ під час останньої фази Хотинської війни 1621 року за допомогою іконографічних джерел. Завдяки цьому дослідженню можна стверджувати, що оборонні укріплення табору Речі Посполитої у битві під Хотином в 1621 році були збудовані за голландською системою оборони.
Автор: Позняков Денис PDF
Назва (укр.): Укріплений табір польсько-литовських військ під Хотином у 1621 р.: розміщення та фортифікація
Назва (en.): The Fortified Camp of the Polish–Lithuanian Army near Khotyn in 1621: Layout and Fortifications
Анотація: У публікації проаналізовано особливості будівництва укріпленого табору польсько-литовських військ під час Хотинської кампанії 1621 р. Особлива увага приділена впливу рельєфу, чисельності військ на процес зведення укріплень під Хотином.
Автори: Дідик Віктор, Охріменко Галина PDF
Назва (укр.): Між ідеями Кегорна та Вобана: національна інженерна стилістика військової архітектури фортець Української лінії
Назва (en.): Between the Ideas of Coehoorn and Vauban: National Engineering Style in the Military Architecture of the Ukrainian Line Fortresses
Анотація: У статті аналізуються питання національної приналежності інженерних західноєвропейських шкіл XVIІ ст., за стандартами яких були спроектовані фортечні укріплення Української лінії. Аналіз архівних матеріалів, археологічне вивчення фортифікаційних укріплень та сучасні методи гіс-технологій дозволили зафіксувати у оборонній архітектурі фортець Української лінії синтез інженерно-теоретичних розробок голландської та французької фортифікаційних шкіл. Проте, через свою дешевину голландські технології домінували в будівельній практиці зведення бастіонних верків в 1731-46 рр.
Автор: Павлова Олександра PDF
Назва (укр.): Фортеці Української оборонної лінії
Назва (en.): Fortresses of the Ukrainian Defensive Line
Анотація: Українська оборонна лінія представляла собою систему оборонних споруд на південних кордонах Російської імперії. Лінія була створена в 1731-1739 роках між річками Дніпро і Сіверський Донець для захисту від кримських татар. Складалася з 16 фортець. Між фортецями знаходилися багатокутні укріплення – редути. На початку 21-го століття з’явилася ще одна можливість для дослідження Української лінії − це катографічні інтернет сервіси зі супутникових з’йомок Землі.
Автор: Філімонов Дмитро PDF
Назва (укр.): Одне з тимчасових польових укріплень періоду російсько-турецької війни 1735–1739 років: шанець Кільчень (Кільченський)
Назва (en.): A Temporary Field Fortification of the Russo–Turkish War of 1735–1739: the Kilchen (Kilchenskyi) Redoubt
Анотація: У статті розглядається комплекс інженерних оборонних споруд, відомий під загальною назвою як шанець Кільчень (Кільченський), що існував на берегах р. Кільчень протягом російсько-турецької війни 1735–1739 років. Визначено причини будівництва у квітні 1736 року та призначення цієї фортифікаційної споруди. З’ясовано особливості фортифікації та здійснено спробу локалізувати місце розташування кільченського укріплення. Показано його стратегічне значення на шляху, що поєднував Царичанський ретраншемент та Українську лінію з нижньосамарськими форпостами.
Автор: Прядко Олександр PDF
Назва (укр.): Ліплявська фортеця на р. Цибля
Назва (en.): The Lipliava Fortress on the Tsyblia River
Анотація: Публікуються маловідомі рукописні плани Ліплявської фортеці датовані 1741-46 рр., авторства Василя Петруліна та Данила де Боскета. Фортеця ХVІІ – ХVІІІ ст. розташовувалася на території с. Ліпляве (Черкаського району, Черкаської області) при броді через р. Цибля. За допомогою рукописного плану Ліплявського мікрорегіону датованим 1746 р. локалізовано місцезнаходження давньоруського городища на березі р. Кривої.
Автор: Западенко Ігор PDF
Назва (укр.): Інвентарі Меджибожа 1752–1753 рр. як джерело до досліджень Меджибізького замку
Назва (en.): The Medzhybizh Inventories of 1752–1753 as a Source for Studying Medzhybizh Castle
Анотація: До обігу вітчизняних дослідників вводиться авторський переклад з польської мови опису Меджибізького замку, який міститься в інвентарях Меджибізького ключа 1752 та 1753 р. Наводиться детальний опис під’їзного шляху, призамкових споруд та укріплень, розташування об’єктів на замковому дідинці. Описується розпланування та функціональне призначення окремих приміщень, їхній стан на момент складання інвентаря. Переклад супроводжується тлумаченням специфічних та застарілих термінів.
Автор: Литвинчук Ілля PDF
Назва (укр.): Відображення концепції «ідеального» уфортифікованого міста на невідомому плані Ладижина 1769 р.
Назва (en.): Representation of the Concept of the “Ideal” Fortified City in an Unknown Plan of Ladyzhyn from 1769
Анотація: У місті Ладижині відсутні пам’ятки культурної спадщини національного значення, що унеможливлює потрапляння міста до переліку історичних міст України, затвердженому у 2001 р. Натомість, на території міста збережені залишки унікальних міських укріплень а також урбаністичні релікти, які репрезентують Ладижин як місто, закладене за новими принципами містобудування. Віднайдений у РДВІА план міста 1769 р. підтверджує цю гіпотезу.
Автори: Пагор Валентин, Кулішова Анна PDF
Назва (укр.): Інвентар цейхгаузу Кам’янецького 1789 р. як джерело для вивчення фортифікацій Руської брами
Назва (en.): The 1789 Inventory of the Kamianets Arsenal as a Source for Studying the Fortifications of the Ruska Gate
Анотація: У статті розкрито цінність «Інвентаря цейхгаузу Кам’янецького 1789 р.» як важливого джерела з вивчення особливостей збереження, планування та використання оборонних споруд Руської брами з баштами та укріпленнями. Подано відомості про особливості системи обороноздатності комплексу: казематної куртини, оборонних галерей мурів, рову, башт, бійниць, воріт, дверей.
Автор: Ющенко Максим PDF
Назва (укр.): Передмостове укріплення Галич 1854–1914 рр. (Brückenkopf Halicz)
Назва (en.): The Bridgehead Fortification of Halych, 1854–1914 (Brückenkopf Halicz)
Анотація: Стаття присвячена укріпленням, побудованим біля м. Галич в період перебування Галичини в складі Австро-Угорщини під назвою «Королівство Галичина і Лодомерія». Розглянуто історію появи перших австрійських укріплень біля міста в 1854 році та поступовий розвиток до 1914 року включно. Описано стан укріплень та, розглянуто їх роль в бойових діях періоду Першої світової війни,Українсько-польської та наступних війн, а також їх долю в повоєнні роки. Стаття продовжує цикл публікацій автора про австрійські укріплення Галичини.
Автор: Дацюк Олена PDF
Назва (укр.): Київська фортеця на картах та планах кінця ХІХ–ХХ ст.
Назва (en.): The Kyiv Fortress on Maps and Plans of the Late 19th–20th Centuries
Анотація:Стаття присвячена дослідженню позначення укріплень Київської фортеці на топографічних та туристичних картах, планах, схемах Києва від 1897 р. до 1991 р., та причини її відсутності на певних картах імперського та радянського періодів.
Автор: Кузяк Олександр PDF
Назва (укр.): Залізобетонні укриття для піхоти РСЧА
Назва (en.): Reinforced Concrete Shelters for Red Army Infantry
Анотація: У статті розповідається про залізобетонні укриття для піхотних підрозділів Робітничо-Селянської Червоної Армії (РСЧА), які були зведені перед початком Другої світової війни. Також в статті розказано про ті типи укрить, які планувалися до зведення згідно з підручниками по фортифікації та передвоєнному пораднику для інженерних військ.
Автор: Тимошенко Валентина PDF
Назва (укр.): Використання оборонних споруд Київської фортеці у роки Другої світової війни
Назва (en.): The Use of the Defensive Structures of the Kyiv Fortress during the Second World War
Анотація: У цій статті на основі публікацій та архівних джерел показано як деякі об’єкти Київської фортеці були використані у роки Другої світової війни. Надається перелік об’єктів та їх роль у військових діях.
Short abstract:
This volume contains the proceedings of the 11th All-Ukrainian Scientific and Practical Conference “Archaeology & Fortification of Ukraine”, held at the Kamianets-Podilskyi State Historical Museum-Preserve. The papers focus on archaeological research, fortification studies, material culture, historiography, and heritage protection. Special attention is given to field investigations and the analysis of defensive structures from different historical periods. The publication is dedicated to the memory of Ukrainian archaeologist Anatolii F. Hutsal (1946–2021).
Keywords: archaeology, fortification, Ukraine, material culture, archaeological research, historical heritage
