Тип видання: збірник наукових праць
Назва серії: Археологія & Фортифікація України
Випуск: 2021
Установа-видавець: Кам’янець-Подільський державний історичний музей-заповідник
Місце видання: Кам’янець-Подільський
Рік видання: 2021
Кількість сторінок: 358
Мова видання: українська (окремі статті — англійською)
УДК: 902.2:623.1](477.43)(063)
Автори: Вєтров Віктор, Науменко Олександр PDF
Назва (укр.): Місцезнаходження нижнього палеоліту Головчинці-2: попередні дані
Назва (en.): The Holovchyntsi-2 Lower Paleolithic Site: Preliminary Data
Анотація: Статтю присвячено розгляду даних початкового етапу дослідження нового нижньопалеолітичного місцезнаходження у Верхньому Побужжі Головчинці-2. Попередні дані дозволяють віднести пункт до кола меджибізьких місцезнаходжень моуду 1 (олдованського).
Автори: Ткачук Тарас, Фіголь Андрій, Креховецький Ігор, Мельничук Олег PDF
Назва (укр.): Поселення Залуква (ур. Сад) на Верхньому Подністров’ї в контексті ранніх пам’яток етапу В ІІ трипільської культури
Назва (en.): The Zalukwa Settlement (Sad Tract) in the Upper Dniester Region in the Context of Early Sites of the B II Stage of the Trypillia Culture
Анотація: Перехід від етапу Трипілля B I–B II – Кукутень АВ з поліхромною і заглибленою орнаментацією до етапу В II з переважно монохромною орнаментацією у більшості локальних груп – важлива віха у розвитку культури. Вважалося, шо ці процеси відбувалися у Середньому Подністров’ї, Попрутті і Побужжі. Нова пам’ятка Залуква (Галицький район, Україна) показує, шо вони досягали і Верхнього Подністров’я.
Автори: Дяченко Олександр, Болтанюк Петро, Нечитайло Павло, Левінзон Євгеній, Бєлік Олександра, Яхієв Ільдар, Старенький Ігор, Собковяк-Табака Івона PDF
Назва (укр.): Розкопки на поселенні західнотрипільської культури Кам’янець-Подільський, ур. Татариски: коротке повідомлення про результати польового сезону 2020 року
Назва (en.): Excavations at the Western Trypillia Culture Settlement of Kamianets-Podilskyi, Tatarysky Tract: A Brief Report on the 2020 Field Season
Анотація: Статтю присвячено короткій характеристиці результатів розкопок на поселенні Кам’янець-Подільський, ур. Татариски у 2020 р. Подається коротка інформація про дослідження трипільського рову та пізньосередньовічного об’єкта.
Автори: Болтанюк Петро, Виногродська Лариса, Ніколаєва Анна PDF
Назва (укр.): Господарські ями чорноліської культури на території Старого замку Кам’янця-Подільського
Назва (en.): Household Pits of the Chornolis Culture on the Territory of the Old Castle of Kamianets-Podilskyi
Анотація: У статті подається огляд господарських ям чорноліської культури виявлених під час археологічних досліджень 2019 року двору Старого замку. Здійснюється опис археологічного матеріалу виявленого в межах ям.
Автор: Сидорович Володимир PDF
Назва (укр.): Нова знахідка воїнського поховання на Поділлі
Назва (en.): A New Discovery of a Warrior Burial in Podillia
Анотація: У науковий обіг вводяться матеріали, що були передані влітку 2019 року у фонди КЗ ЛОР «Історико-краєзнавчий музей» та в сукупності становлять супровідний матеріал одного поховання воїна біля с. Кошилівці Заліщицького району Тернопільської області. Пошук аналогій серед знахідок на території України та Центрально-Східної Європи показав, що виникнення пам’ятки припадає на рубіж ер та пов’язана з колом латенізованих культур, зокрема з пшеворською. Раннє датування пам’ятки виділяє її серед інших пам’яток пшеворської культури у даному регіоні.
Автори: Старенький Ігор, Болтанюк Петро PDF
Назва (укр.): Археологічна розвідка в околицях села Баговиця
Назва (en.): Archaeological Reconnaissance in the Vicinity of the Village of Bahovytsia
Анотація: У статті висвітлюється інформація про нововідкрите у квітні 2019 року багатошарове поселення на північ від с. Баговиця Кам’янець-Подільського району Хмельницької області. Вдалося встановити, що пам’ятка налічує п’ять хронологічних горизонтів, а саме: трипільська культура, ранній залізний вік, черняхівська культура, празько-корчацька культура та давньоруський час. З’ясовано, що поселення пошкоджене «чорними археологами», в деяких місцях культурний шар повністю знищений внаслідок сільськогосподарських робіт (материкова порода залягає вже на глибині 0,25–0,3 м). Частина пам’ятки сьогодні заболочена мочарами, вода з яких стікає в струмок Біла Криниця (права притока р. Баговиця),
на лівому березі якого й розташоване поселення.
Автори: Скиба Андрій, Синиця Євген, Черниш Сергій PDF
Назва (укр.): Лазня за валами Пастирського городища?
Назва (en.): A Bathhouse beyond the Ramparts of the Pastyrske Hillfort?
Анотація: Стаття присвячена заглибленій будівлі, дослідженій поруч з Пастирським городищем. Частково збережений об’єкт був виявлений в урвищі молодого яру у 2017 р. у 270 м на північний захід від городища. Будівля мала піч, вирізану в материковому останці. Культурний шар навколо будівлі відсутній. Достатньо крутий схил, на якому розміщена будівля, свідчить про те, що вона швидше за все мала не житлове призначення. Можна припустити, що ця будівля могла бути лазнею.
Автори: Старенький Ігор, Болтанюк Петро, Долженко Юрій, Гуцал Анатолій, Гуцал Віталій PDF
Назва (укр.): Багатошарове городище Кармалюкова гора (за матеріалами археологічних досліджень 2019 року)
Назва (en.): The Multilayered Hillfort of Karmaliukova Hora (Based on the 2019 Archaeological Research)
Анотація: У статті аналізуються результати археологічних досліджень експедиції Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника спільно з Кам’янець-Подільським національним університетом імені Івана Огієнка на багатошаровому городищі Кармалюкова гора поблизу с. Привороття Друге Кам’янець-Подільського району Хмельницької області у 2019 р. За майже півторасотрічне епізодичне дослідження пам’ятки вперше вдалося виділити чіткі хронологічні межі функціонування городища різних періодів, зокрема: виділено два етапи трипільської культури – В І та С ІІ гординешсткьої групи, ранньоскіфський час та давньоруський ІІ половини ХІІ – середини ХІІІ ст. У ході археологічних досліджень вдалося виявити ряд об’єктів, зокрема господарську яму та залишки фрагменту житла трипільської культури, споруду середини ХІІІ ст., а також здійснено переріз малого валу та рову, що йшов впоперек дитинця та відгороджував резиденцію феодала від іншої частини городища. У споруді неподалік основного валу зафіксовано залишки трьох кістяків, які не були поховані по християнському обряду, що свідчить про їх загибель у ході бойових дій. На користь цього свідчить також виявлення в одному зі скелетів наконечника стріли.
Автори: Вовкодав Сергій, Павлик Олександр, Прядко Олександр, Тетеря Дмитро PDF
Назва (укр.): Розвідкові обстеження Малого валу переяславських «Змійових» валів
Назва (en.): Reconnaissance Surveys of the Small Rampart of the Pereiaslav “Serpent’s Walls”
Анотація: Упродовж останніх десяти років нами проводиться комплексне дослідження «змійових» валів Переяславщини, спрямоване на визначення їх просторової конфігурації, з’ясування часу створення та призначення. Зокрема, здійснено низку експедицій, у ході який позиціоновано вцілілі відрізки та обстежено стан їх збереження. У 2019 р. під час чергової розвідки в південно-західній околиці с. Хоцьки було виявлено, що один із сегментів Малого валу був зрізаний ковшем. Цей поперечний переріз краю насипу був обстежений авторами публікації. Саме результати, отримані під час цієї розвідки представлені в запропонованому дописі.
Автори: Гуцал Анатолій, Комарницький Богдан PDF
Назва (укр.): Археологічна розвідка на давньоруському поселенні в с. Зелені Курилівці Новоушицького району
Назва (en.): Archaeological Reconnaissance at the Old Rus’ Settlement in Zeleni Kuryliivtsi, Novoushytskyi District
Анотація: Весною 2020 р. експедицією Кам’янець-Подільського національного університету ім. І. Огієнка було проведено археологічні розвідки на території Новоушицького району. Відкрито ряд пам’яток різних часів. Особливо цікавими виявилися результати обстеження поселення часів Київської Русі, яке знаходиться за 1 км південно-східніше села Зелені Курилівці, в урочищі «Синиччина». Місцевість підвищена, нахилена в сторону річки Жорновки, яка протікає за півкілометра в долині. При візуальному огляді вдалося простежити сліди близько 30 землянок у вигляді западин. Ці заглиблення розмірами 15–20 м2 розташовані рядами. Скоріш за все, будівлі були зрубної конструкції, стіни яких частково підіймалися над поверхнею. Такий тип жител був досить поширений в Подністров’ї у той час. Вони виявлені у Бакоті, Губині і інших місцях Хмельниччини. На поселенні знайдено різноманітні залізні вироби: коса, наконечники стріл, кресало, риболовний гачок, свердло, тесловидне долото й інші предмети, які дозволяють датувати пам’ятку ХІІ–ХІІІ ст.
Автор: Бакалець Олексій PDF
Назва (укр.): Нові знахідки ковальських виробів з Болохівської землі ХІІ–ХІІІ ст.
Назва (en.): New Finds of Blacksmith Products from the Bolokhiv Land (12th–13th Centuries)
Анотація: Автор статті робить спробу ідентифікувати, проаналізувати та ввести до наукового обігу нові знахідки військового озброєння ближнього та далекого бою, кінного спорядження, інших ковальських виробів зі слов’янських городищ і селищ Хмельницького та Барського районів Поділля часу існування Болохівської землі ХІІ–ХІІІ ст. Особливу увагу автор надає новим артефактам, виявленим на території Іванівського городища Барського району Вінницької області, як південного військового форпосту Болохівської землі.
Автори: Терський Святослав, Демський Назар, Куценяк Оксана PDF
Назва (укр.): Монастир Воздвиження Чесного Хреста у Словіті в світлі археології
Назва (en.): The Monastery of the Exaltation of the Holy Cross in Slovita in the Light of Archaeology
Анотація: Стаття присвячена аналізу історії монастиря у с. Словіта на Львівщині. Оглядово подано результати польових досліджень археологічної експедиції Львівського історичного музею у 2018–2019 рр., під час яких на території монастиря було виявлено заглиблену частину споруди другої половини XVII ст. Археологічні напластування поряд з розкопаним об’єктом вказують на широкий хронологічний діапазон культурних напластувань на території монастиря. Серед зібраних під час досліджень археологічних матеріалів присутні також предмети південного імпорту.
Автор: Філімонов Дитро PDF
Назва (укр.): Дослідження посаду Новосергіївської фортеці (1689–1711 рр.)
Назва (en.): Research on the Suburb of the Novoserhiivska Fortress (1689–1711)
Анотація: Стаття присвячена дослідженню посаду Новосергіївської фортеці – пам’ятки фортифікаційного мистецтва Московської держави кінця XVII – початку XVIIІ ст., розташованої на території Нижнього Присамар’я. На основі аналізу письмових джерел вивчається історія існування та визначається місце розташування Новосергіївського посаду. Розглядаються матеріали археологічних розвідок, проведених в останні десятиріччя на площі залишків фортеці. За допомогою супутникової карти інтернет-додатку Google Maps локалізується укріплення посаду та з’ясовуються деякі особливості його фортифікації.
Автори: Дідух Леся, Осипенко Максим PDF
Назва (укр.): Предмети особистого благочестя ХVII–XIX ст. з Києва (за археологічними матеріалами Національного музею історії України)
Назва (en.): Objects of Personal Piety from Kyiv (17th–19th Centuries) Based on Archaeological Materials
Анотація: В статті подається детальний опис сюжету предметів особистого благочестя ХVII–XIX ст., а саме 14 натільних хрестів та однієї іконки, виготовлених в техніці мідного лиття. Розглянуті хрести датуються XVII–XVIII ст. відносяться до типу латинських і містять з лицьового боку рельєфні зображення Голгофського хреста з написами. Один із хрестів відрізняється особливою вишуканістю – простір його декору заповнений різнокольоровою емаллю. Іконка належить до Богородичного типу й іконографічно відповідає образу Казанської Богородиці Одигітрії та датується ХІХ ст.
Автор: Захар’єв Володимир PDF
Назва (укр.): Концептуальні результати археологічного нагляду за веденням земляних робіт у давній частині м. Хмельницького 2020 р.
Назва (en.): Conceptual Results of Archaeological Monitoring during Earthworks in the Historic Part of Khmelnytskyi (2020)
Анотація: Йдеться про знахідку частини вулиці першої половини-середини XVIII століття попередника нинішнього Хмельницького – міста Плоскирів.
Автори: Нечитайло Павло, Омельченко Олександр, Кулішова Анна, Хіміч Костянтин PDF
Назва (укр.): Археологічні роботи на Гончарській башті у Кам’янці-Подільському в 2018 році (попереднє повідомлення)
Назва (en.): Archaeological Works at the Potters’ Tower in Kamianets-Podilskyi in 2018 (Preliminary Report)
Анотація: Статтю присвячено результатам археологічного нагляду та шурфування на території Гончарської башти у Кам’янці-Подільському. Подано коротку характеристику нововиявлених архітектурних елементів, спостережень за стратиграфією, попередній аналіз рухомого матеріалу.
Автор: Тимків Степан PDF
Назва (укр.): Фортифікаційні споруди Губинського городища
Назва (en.): Fortification Structures of the Hubyn Hillfort
Анотація: У статті на основі археологічних джерел з Губинського літописного городища ХІІ–ХІІІ ст., які виявлено під час розкопок 1997–2007, 2009–2016 рр. (с. Губин Старокостянтинівський район Хмельницької області), зроблено спробу охарактеризувати оборонну систему Губинського городища.
Автор: Якубовський Василь PDF
Назва (укр.): З історії досліджень військової оборонної архітектури Болохівської землі ХІІ–ХІІІ ст.
Назва (en.): From the History of Research on Military Defensive Architecture of the Bolokhiv Land (12th–13th Centuries)
Анотація: У статті досліджуються особливості фортифікаційної системи військово-стратегічних центрів Болохівської землі. На тлі археологічних досліджень автор аналізує стан оборонних споруд в окремих укріплених центрах означеного адміністративного осередку.
Автори: Прохненко Ігор, Жиленко Марія PDF
Назва (укр.): Замки Закарпаття другої половини XIII – першої половини XIV ст.
Назва (en.): Castles of Transcarpathia in the Second Half of the 13th – First Half of the 14th Century
Анотація: На території Закарпатської обл. України виділяються три основні етапи замкового будівництва доби пізнього середньовіччя та раннього модерного часу. Перші два з них представляють укріплення другої половини XIII і першої половини XIV ст. Для даних місцезнаходжень характерні незначна зайнята оборонними спорудами площа та слабо насичений культурний шар. Ці особливості дозволяють говорити про домінування їх дозорної і репрезентативної функцій. Пункти першої хронологічної групи (XIII ст.) припинили своє існування на зламі XIII–XIV ст. і пізніше як укріплення більше не використовувались. На відміну від них, замкові комплекси першої половини XIV ст. стали основою для формування системи захисних споруд Північно-Східної Угорщини кінця XV – початку XVI ст. В результаті кардинальної перебудови їх ранні культурні горизонти зазнали майже повного руйнування.
Автори: Литвинчук Ілля, Рибчинський Олег PDF
Назва (укр.): Урбаністичний оборонний комплекс міста Бар (Рів) у XV–XVIII ст.: спроба гіпотетичної реконструкції
Назва (en.): The Urban Defensive Complex of the Town of Bar (Riv) in the 15th–18th Centuries: A Hypothetical Reconstruction
Анотація: У статті автори вперше виокремлюють урбаністичний оборонний комплексу подільського міста як самостійний предмет дослідження на прикладі міста Бара (відомого у XV–XVI ст. як Рів). Піднімається питання гіпотетичного відтворення кожного з етапів розвитку міста в контексті його оборонних споруд. Вперше у науковий обіг залучається план 1821 р., який на сьогодні є найдавнішим детальним історичним планом Бара. Як результат роботи, авторами було виокремлено чотири етапи планувально-просторового розвитку. Автори наголошують на гіпотетичності своїх висновків та важливості подальших археологічних досліджень для розробки заходів з музеєфікації залишків оборонного комплексу міста Бар.
Автор: Пагор Валентин PDF
Назва (укр.): Якими були редути Жанна де Маріона в Кам’янці-Подільському?
Назва (en.): What Were the Redoubts of Jean de Marion in Kamianets-Podilskyi Like?
Анотація: У статті зосереджено увагу на будівництві в Кам’янці-Подільському 5 редутів під керівництвом Жана де Маріона на території сучасного Нового плану. Подано їх зображення, особливості конструкції та укомплектування гарматами. Розкрито історичний контекст та практичне застосування вказаних об’єктів фортифікації.
Автор: Баюк Віктор PDF
Назва (укр.): Підземелля башти князів Чорторийських в Луцькому Окольному замку (попереднє повідомлення)
Назва (en.): The Underground Structures of the Czartoryski Princes’ Tower in Lutsk Castle (Preliminary Report)
Анотація: Стаття містить повідомлення про відкриття у 2020 році підземель Башти князів Чорторийських Луцького Окольного замку а також попередні результати їхніх досліджень.
Автори: Вєтрова Тетяна, Снітко Ірина, Вєтров Віктор PDF
Назва (укр.): Результати попередніх архітектурно-археологічних досліджень П’ятикутної вежі Меджибізької фортеці
Назва (en.): Preliminary Results of Architectural and Archaeological Research on the Pentagonal Tower of Medzhybizh Fortress
Анотація: Стаття знайомить з попередніми архітектурно-археологічними дослідженнями північно-західної вежі Меджибізької фортеці. Аналіз отриманих даних дає можливість з’ясування конструктивних особливостей та оборонних функцій споруди, а також ставить питання про час будівництва вежі.
Автори: Зимницький Платон, Ющенко Максим PDF
Назва (укр.): Плесецька засіка – маловідома пам’ятка фортифікації XVIII століття
Назва (en.): The Plesets Fortified Barrier: A Little-Known Fortification Monument of the 18th Century
Анотація: В статті розповідається про рідкісний зразок фортифікаційних укріплень XVIІI століття – засіку та редути біля села Плесецьке. Ці укріплення були побудовані у 1738–1741 роках як складова частина прикордонних укріплень з Польщею, які захищали Київ в період російсько-турецьких війн. Унікальними ці споруди є з двох причин. По-перше, засіки в той період були вже досить рідкісним типом фортифікаційних споруд, що застосовувалися. По-друге – залишки цих споруд збереглися до нашого часу в гарному стані, хоча з моменту їх будівництва пройшло майже 300 років. Лінія засіки при будівництві була обмежена двома рівчаками для запобігання пожежам, і саме ці рівчаки добре збереглися до наших часів, адже побудовані як польові споруди з місцевого ґрунту (піску), без використання каменю, такі укріплення погано зберігаються. Споруди ж засіки біля села Плесецьке всі ці майже 300 років перебувають в густих лісах, що і зберегло їх у такому стані. Опис здійснено на підставі історичних літературних джерел та польових досліджень авторів.
Автор: Павлова Олександра PDF
Назва (укр.): Фортеці Дніпровської оборонної лінії
Назва (en.): Fortresses of the Dnipro Defensive Line
Анотація: У статті проаналізовані причини будівництва Дніпровської оборонної лінії з 1768–1774 років. Описані сім фортець, які захищали південний кордон Російської імперії від Дніпра до Азовського моря від османської армії, від набігів татар, досліджені умови, в яких вони будувалися. У фортецях Дніпровської лінії: в Олександрівській та Петрівський вперше в Російській імперії було запроваджено використання капонірного або полігонального фронтів.
Автор: Сандуляк Віктор PDF
Назва (укр.): Мости Хотинської фортеці у XVIII–XIX ст.
Назва (en.): Bridges of the Khotyn Fortress in the 18th–19th Centuries
Анотація: У публікації зроблено першу спробу дослідити еволюцію будівництва таких інженерних споруд, як мости, на території Хотинської фортеці в ХVІІІ–ХІХ ст. Завдяки цьому дослідженню вдалося встановити, що в Хотинській фортеці впродовж ХVІІІ–ХІХ ст. турками та росіянами було збудовано, реконструйовано, зруйновано або відновлено біля десяти, а може і більше мостів.
Автор: Леськів Ірина PDF
Назва (укр.): Міст з брамою Меджибізького замку як об’єкт наукового дослідження та реставрації
Назва (en.): The Bridge with a Gate of Medzhybizh Castle as an Object of Scientific Research and Restoration
Анотація: У статті на основі архітектурних та історичних досліджень проведено аналіз попередніх напрацювань з історії будівництва головного в’їзду у Меджибізький замок. Подана інформація про сучасний стан Мосту з брамою, результати археологічних розвідок та реставраційно-консерваційних робіт.
Автор: Дацюк Олена PDF
Назва (укр.): Берегові укріплення Київської фортеці ХІХ ст.
Назва (en.): Coastal Fortifications of the Kyiv Fortress in the 19th Century
Анотація: Стаття присвячена укріпленням Києва, збудованим протягом ХІХ ст. на берегах Дніпра та схилах Печеська. Джерельна база для написання статті – креслення з Центрального державного історичного архіву України. Основна увага приділена реалізованим проектам укріплення сходу Нової Печерської фортеці.
Автори: Сєзін Сергій, Саранча Віктор PDF
Назва (укр.): Проблеми функціонування артилерійських складів у кінці 1930-х рр.
Назва (en.): Problems in the Operation of Artillery Depots in the Late 1930s
Анотація: У статті розглянуто вплив репресій 1937–1938 рр. на боєздатність РСЧА крізь призму діяльності артилерійських складів по заощадженню, ремонту та подачі боєприпасів до військ у мирний час. Виявлено численні системні порушення, що негативно впливають на боєздатність військ і завдають значних матеріальних збитків. Зроблено спробу пояснити порушення особливостями психології працівників складів, які кожен день працюють з вибуховими речовинами і поступово звикають до небезпеки. Виявлено факт негативного впливу безладу на складі № 72 на постачання озброєння до республіканської Іспанії.
Автор: Кузяк Олександр PDF
Назва (укр.): Повоєнні радянські танкові вогневі точки
Назва (en.): Post-War Soviet Tank Firing Positions
Анотація: Після закінчення Другої світової війни в Радянському Союзі на підставі досвіду бойових дій були розроблені і зведені бойові споруди з використанням як танків, так і танкових башт. До появи керованих протитанкових ракет такі бойові споруди, які отримали найменування танкових вогневих точок (скорочено ТВТ, російскою ТОТ), були, через малі розміри танкової башти, що выступає над поверхнею землі, дуже непростою ціллю для артилерії і танків противника. У той же час вони забезпечували, на відміну від казематних установок, можливість ведення артилерійського і кулеметного вогню не тільки в досить вузькому секторі, а в разі потреби і ведення кругового вогню. У статті на основі діючих в свій
час настанов зі зведення та експлуатації довгочасних споруд розглянуті типи і улаштування танкових вогневих точок.
Автори: Захар’єв Володимир, Маярчак Сергій, Панчук Валентин, Шпаковський Сергій PDF
Назва (укр.): Винесення меж пам’яток і об’єктів археології в натурі Відділом охорони пам’яток історії та культури ХОНМЦКіМ у 2020 р.
Назва (en.): Delineation of Archaeological Heritage Boundaries Conducted by the Khmelnytskyi Regional Center in 2020
Анотація: У статті висвітлюються результати археологічних досліджень, здійснені працівниками Відділу охорони пам’яток історії та культури у Хмельницькій області 2020 р. Продовжувалася реалізація Програми винесення меж пам’яток і об’єктів археології області в натурі (на місцевості), – загалом цього року було досліджено 15 пунктів.
Автор: Гуцал Віталій PDF
Назва (укр.): Середнє Подністров’я в науковій спадщині І. Винокура
Назва (en.): The Middle Dniester Region in the Scholarly Legacy of I. Vynokur
Анотація: У статті подано матеріали, які стосуються досліджень І. Винокуром археологічних пам’яток Придністровського регіону. Найбільш відомі його роботи на капищах-у с. Ставчани, Бакоті, на місці Бушанського скельного храму. Розкопки на поселеннях у Бакоті й Усті дозволили заповнити хронологічні
лакуни середини і другої половини V ст. н. е., які вважались білими плямами в науці. Відкриттям ХХ ст. для слов’яно-руської археології стало дослідження унікального комплексу V–VI ст. біля с. Бернашівка, де вперше у європейській археології вдалося зафіксувати приміщення ремісничої майстерні із кам’яними ливарними формами.
Автор: Семенчук Сергій PDF
Назва (укр.): Губинський кам’яний антропоморф: історія досліджень
Назва (en.): The Hubyn Stone Anthropomorph: History of Research
Анотація: У публікації висвітлено результати археологічних досліджень кам’яної антропоморфної скульптури експедицією Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка на території літописного Губинського городища у 2016 році, учасником якої був автор публікації.
Автор: Вовкодав Вікторія PDF
Назва (укр.): Дослідження пам’яток археології НІЕЗ «Переяслав» (1991–2019 рр.): історіографія
Назва (en.): Archaeological Research at the Pereiaslav National Historical and Ethnographic Reserve (1991–2019): Historiography
Анотація: До розгляду пропонується історіографічний аналіз праць присвячених пам’яткам археології Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав», що внесені до Державного реєстру нерухомих пам’яток України. До них належать: залишки церкви-усипальні (Спаська), залишки Михайлівської церкви 1089 р. та курган «Хрест». Великий масив наукової літератури з цієї проблематики варто розглядати в межах двох періодів: радянського – 1954–1991 рр. та сучасного – 1991–2019 рр. У цій розвідці запропоновано огляд наукових праць, що вийшли друком впродовж сучасного періоду.
Автор: Григоренко Олександр PDF
Назва (укр.): Олег Погорілець: директор ДІКЗ «Межибіж», археолог, нумізмат, пам’яткоохоронець
Назва (en.): Oleh Pohorilets: Director of the Mezhybizh State Historical and Cultural Reserve, Archaeologist and Numismatist
Анотація: У статті досліджуються основні віхи життєвого шляху та культурно-освітня, науково-педагогічна, громадська діяльність відомої постаті в новітній історії України, директора Державного історико-культурного заповідника «Межибіж», археолога, нумізмата, пам’яткоохоронця, історика, краєзнавця, музеєзнавця, патріота та державотворця, члена Українського комітету IКОМОS, члена правління Хмельницької обласної організації Національної спілки краєзнавців України Олега Григоровича Погорільця.
Автор: Мальченко Олег PDF
Назва (укр.): Географія і семантика львівського неформального девізу «FELIX CIVITAS QUE PROVIDET BELLA TEMPORA PACIS»
Назва (en.): Geography and Semantics of the Lviv Informal Motto “FELIX CIVITAS QUE PROVIDET BELLA TEMPORA PACIS”
Анотація: Стаття присвячена походженню, географії розповсюдження та смисловим аспектам воєнно-дидактичного девізу «FELIX CIVITAS QUE PROVIDET BELLA TEMPORE PACIS». Цей напис, різьблений на модернізованих фортифікаціях Львова у 1480-х роках, став неформальним девізом міста для декільком поколінь містян. Розглядається дидактична складова девізу, а також стратегічна програма озброєння Львова (зокрема, у гарматному виробництві), заснована на ідеології і суспільному розумінні «щасливого міста». Проводяться паралелі з іншими регіонами Східної Європи, у яких девіз користувався популярністю, такими як Сілезія, Моравія, верхня Угорщина.
Автор: Петелько Ярослава PDF
Назва (укр.): Описи 1570 і 1572 рр. як цінне історичне джерело про внутрішню забудову та мешканців Кам’янецького замку
Назва (en.): The 1570 and 1572 Descriptions as a Source on the Internal Layout and Population of Kamianets Castle
Анотація: У статті висвітлюється внутрішня забудова Кам’янецького замку та кількісний склад його обслуги, а також місце розташування гарнізонних сакральних споруд на основі описів (інвентарів) 1570 та 1572 рр.
Автор: Смірнова Світлана PDF
Назва (укр.): Згадки замків і «замчищ» на території Кам’янецького повіту в текстах церковних літописів
Назва (en.): Mentions of Castles and Fortified Sites in Church Chronicles of Kamianets County
Анотація: У статті подано виписки з церковних літописів Кам’янецького повіту стосовно замків та «замчищ». Здійснено порівняння інформації, що міститься в церковних літописах та в працях Ю. Сіцинського. Ця робота зроблена задля полегшення пошуку письмових джерел дослідникам фортифікації нашого краю. Метою роботи є популяризація вивчення замків та стимулювання до їх подальших досліджень.
Автор: Чорний Олександр PDF
Назва (укр.): План фортеці святої Єлисавети від 26 травня 1754 року як джерело з історії твердині
Назва (en.): The Plan of the Fortress of St. Elizabeth Dated May 26, 1754 as a Historical Source
Анотація: Фортеця Святої Єлисавети закладена 12 червня 1754 року на правому березі Інгулу, неподалік його витоку, започаткувала місто Єлисаветград. Підготовчі роботи, закладення твердині та її будівництво й досі залишаються малодослідженою проблемою в історії міста. У межах пропонованої публікації вперше представлений план укріплення, що датується 26 травня 1754 року, який фактично є основним проектним документом, за яким відбувалося будівництво твердині.
Автор: Хоптяр Андрій PDF
Назва (укр.): До питання про датування міста Кам’янця-Подільського
Назва (en.): On the Issue of Dating the City of Kamianets-Podilskyi
Анотація: У статті на матеріалах збірника Я. Куртики «Repertorium Podolskie. Dokumenty do 1430 roku» розглядається низка документів XIV–XVI ст., які проливають світло на раніше маловідомі факти і дати з історії Кам’янця-Подільського.
Автор: Шаменков Сергій PDF
Назва (укр.): Шаровари в костюмі українського козацтва XVI–XVIII ст.
Назва (en.): Sharovary Trousers in the Costume of Ukrainian Cossacks (16th–18th Centuries)
Анотація: Стаття розглядає використання шаровар у населення українських земель у складі Речі Посполитої, зовнішній вигляд шаровар та час розповсюдження шаровар серед українського козацтва. Автор аналізує писемні та зображувальні джерела цього періоду. Встановлено, що термін «шаровари» має кілька значень, він використовувався в сатиричних творах у негативному вигляді, висміювався. Встановлено, що згідно з джерелами шаровари в українського козацтва та серед мешканців українських земель Речі Посполитої не набули розповсюдження до 70–80-х рр. XVII ст. У гардеробі українського козацтва шаровари широко поширюється лише починаючи з XVIІІ ст., паралельно з іншими видами поясного одягу, такими як убранє та штани.
Автор: Бабюк Дмитро PDF
Назва (укр.): Типи та види фотографічних павільйонів у Кам’янці-Подільському в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.
Назва (en.): Types of Photographic Studios in Kamianets-Podilskyi in the Late 19th – Early 20th Century
Анотація: Стаття присвячена висвітленню питань облаштування та використання фотографічного павільйону в Кам’янці-Подільському в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. з метою створення художніх витворів у вигляді фотографічних карток подолян. Форма та тип павільйону, їх кількість у місті дозволяє дослідити якісний рівень розвитку та попит у містян на послуги фотомитців.
Автори: Козир Ірина, Панченко Кирило, Чорний Олександр PDF
Назва (укр.): Бронзова монета Філіпа ІІ Македонського з півдня Правобережного Лісостепу
Назва (en.): A Bronze Coin of Philip II of Macedon from the Southern Right-Bank Forest-Steppe
Анотація: Стаття присвячена публікації нової знахідки бронзової монети Філіпа ІІ Македонського. Предмет був знайдений у 2019 р. неподалік від с. Левківка Новоархангельського району Кіровоградської області. Монета датована 359–323 рр. до н. е. В українському лісостепу відомо лише дві знахідки подібних монет.
Автор: Сундук Анатолій PDF
Назва (укр.): Питання просторової локалізації знахідок київських наслідувань Джанібеку
Назва (en.): Issues of Spatial Localization of Kyiv Imitations of Jani Beg’s Coins
Анотація: В статті досліджуються питання просторової локалізації знахідок київських наслідувань монетам Джанібека. Проведено аналіз основних розробок з дослідження імітацій. Актуалізовано проблему фіксації знахідок, що позиціонується важливим джерелом та інструментом до їх вивчення. Акцентовано увагу щодо особливостей грошового обігу досліджуваного періоду і місця в ньому київських наслідувань Джанібеку. Проведено оцінку окремих просторових особливостей зосередження знахідок київських наслідувань Джанібеку. Досліджено особливості основних регіонів за концентрацією знахідок, їх позиції і особливості в загальному переліку областей. Сформовано окремі шляхи продовження досліджень в цьому питанні.
This volume presents the proceedings of the 10th All-Ukrainian Scientific and Practical Conference with International Participation, organized by the Kamianets-Podilskyi State Historical Museum-Reserve. The collection is dedicated to the 90th anniversary of the birth of the prominent Ukrainian archaeologist Ion S. Vynokur (1930–2006).
The volume brings together original research papers focusing on prehistoric, medieval, and early modern archaeology, as well as the history and development of fortification systems in Ukraine. Particular attention is given to the results of recent archaeological fieldwork conducted between 2018 and 2020, which significantly expands the source base and introduces new materials into scholarly circulation.
The contributions demonstrate a wide range of methodological approaches and interdisciplinary perspectives, including archaeological analysis, architectural studies, historiography, source criticism, and numismatic research. The volume represents an important scholarly resource for archaeologists, historians, heritage professionals, and researchers interested in Eastern European archaeology and military architecture.
Keywords: archaeology; fortification; Ukraine; medieval studies; archaeological research; cultural heritage; military architecture
