Старий замок

 

Старий замок у Кам’янці-Подільському — одна з найвідоміших і найвеличніших фортець України, визначна пам’ятка історії та архітектури. На його території представлені музейні експозиції, присвячені історії замку та Подільського краю, діють тематичні виставки й гончарна майстерня, проводяться екскурсії, квести, культурні та урочисті заходи.

Графік роботи:

Понеділок–неділя: 09:00–19:00

Каса припиняє продаж квитків за 30 хвилин до закриття.

 

Замкова артилерія

У Новій Західній башті представлена експозиція замкової артилерії XV–XVIII століть.

 

Тут можна побачити гармати, кулеврини, гаківниці, фальконети, артилерійські ядра та спорядження гармашів. Інформаційні стенди знайомлять із розвитком артилерії та військової справи в різні історичні періоди.

 

Експозиція дає можливість уявити, яким було озброєння захисників фортеці та яку роль артилерія відігравала в обороні Кам’янець-Подільського замку.

 

Музейна виставка «На зламі. 24.02.2022…»

У пристінному корпусі Старого замку представлено музейну виставку «На зламі. 24.02.2022…».

 

Виставка присвячена подіям, що розпочалися з повномасштабного вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 року, та осмисленню новітнього етапу української історії.

 

Дата 24 лютого 2022 року стала однією з ключових дат сучасної історії України — точкою неповернення, що докорінно змінила життя українського суспільства та визначила нові історичні, суспільні й культурні процеси.

 

Музейна виставка є однією з перших в Україні спроб зафіксувати та осмислити події сучасності, учасниками й свідками яких є українці. Її мета — зберегти історичну пам’ять про початок повномасштабної війни та передати майбутнім поколінням свідчення про цей визначальний період.

Гончарна майстерня

У межах музейного проєкту «Жива фортеця» з 2012 року в Папській башті працює гончарна майстерня.

 

Під керівництвом майстра Олега Храпана відвідувачі можуть спостерігати за процесом створення керамічних виробів із місцевої глини та дізнатися більше про традиційне гончарне ремесло.

 

Під час майстер-класу учасники мають можливість власноруч виготовити глиняний виріб, зокрема горнятко. Після випалу готовий виріб надсилається поштою.

 

Історія Кам’янець-Подільського замку

Кам’янець-Подільський замок — один із найвідоміших оборонних комплексів України. Перші фортифікаційні споруди на його території були закладені наприкінці XII — у першій половині XIII століття, що підтверджують результати археологічних досліджень.

 

За правління короля Данила у XIII столітті було споруджено окремі кам’яні башти та дерев’яні оборонні стіни.

 

Перша писемна згадка про Кам’янець-Подільський замок датується 1374 роком. Вона міститься в грамоті подільських князів литовського походження Олександра та Юрія Коріатовичів, якою місту було надано право на самоврядування.

 

У 1395–1399 роках розбудовою оборонних споруд замку займалися володар Поділля Спитко ІІ із Мельштина та великий князь литовський Вітовт. Кам’янець належав Вітовту в 1411–1430 роках.

 

Найбільш інтенсивна розбудова замку відбувалася у XVI столітті. У цей період було споруджено більшість кам’яних башт, які формують сучасний архітектурний образ фортеці.

 

Фортифікаційними роботами керували італійські інженери Каміліус і Рудольфіно, а також королівський архітектор Іов Претвич.

 

У 1617–1621 роках на захід від Старого замку військовий інженер Теофіл Шомберг спорудив Новий замок. Він являє собою кам’яно-земляне укріплення типу горнверк — «рогате укріплення».

 

У другій половині XVIII століття у фортеці проводили масштабні ремонтні роботи. До них були залучені архітектори Крістіан Дальке, Ян де Вітте та Арчібальд Гловер де Глейден.

 

Упродовж 1812–1859 років Старий замок використовувався як в’язниця. У 1859–1917 роках у його приміщеннях розміщувалася арештантська рота.

 

У 1928 році постановою Ради народних комісарів УРСР замок було оголошено Державним історико-культурним заповідником. У 1937 році на територію пам’ятки перемістили історичний музей.

 

У період німецької окупації Кам’янця-Подільського в 1941–1944 роках та після завершення Другої світової війни приміщення Старого замку продовжували використовуватися історичним музеєм-заповідником.

 

Із кінця 1940-х років і до сьогодні на території замку проводяться археологічні та архітектурні дослідження. Їх результати допомагають поглиблювати знання про історію Кам’янця-Подільського, розвиток фортифікаційного комплексу та життя міста в різні історичні періоди.

 

Старий замок у кіно

 

Кам’янець-Подільська фортеця неодноразово ставала місцем проведення зйомок історичних і художніх фільмів.

На території Старого замку знімали:

— «Тривожна молодість» (1955);

— «Стара фортеця» (1972);

— «Балада про доблесного лицаря Айвенго» (1982);

— «Чорний замок Ольшанський» (1984);

— «Богдан-Зиновій Хмельницький» (2006);

— «Дума про Тараса Бульбу» (2009).

 

Культурне життя Старого замку

Важливою частиною сучасного життя Старого замку є проведення історичних фестивалів, культурних подій, концертів, виставок та музейних заходів.

 

На території фортеці відбувалися фестивалі «Історичний пікнік», «Schola militaria» та «Остання столиця». Історичний простір замку стає місцем зустрічі минулого й сучасності, де музейна спадщина поєднується з культурними, освітніми та мистецькими ініціативами.

 

Відвідайте Старий замок

Старий замок — це можливість побачити одну з найвідоміших фортець України, відчути атмосферу середньовічного Кам’янця та дізнатися більше про історію Поділля.

 

Завітайте до Кам’янець-Подільської фортеці, щоб оглянути оборонні споруди, музейні експозиції та історичні виставки, побачити замкову артилерію, відвідати гончарну майстерню й відкрити для себе багатовікову історію міста.