Графік роботи:
Пн — Нд 09:00-19:00
(каса припиняє продаж квитків за 30 хвилин до закриття)
На території Старого замку ви зможете оглянути експозиції, що відтворюють ключові сторінки історії фортеці та Подільського краю.
Музей постійно розширює формат відвідування, пропонуючи:
— вечірні екскурсії
— тематичні квести
— шлюбні церемонії
Також на території замку доступні приміщення для проведення офіційних зустрічей, конференцій та культурних заходів — унікальна можливість поєднати ділову атмосферу з історичним середовищем.
Для зручності відвідувачів діє безплатний Wi-Fi, що дозволяє скористатися аудіогідом.
Замкова артилерія
Експозиція у башті Новій Західній представляє артилерію XV–XVIII ст.: гармати, кулеврини, гаківниці, фальконети, ядра та спорядження гармашів. Інформаційні стенди ілюструють розвиток військової справи різних періодів.
Музейна виставка «На зламі 24.02.2022…»
Одна з перших в Україні спроб осмислення сучасних подій через музейний простір.
У межах проєкту «Жива фортеця» з 2012 року в башті Папській діє гончарна майстерня.
Під керівництвом майстра Олега Храпана відвідувачі можуть не лише спостерігати за створенням виробів із місцевої глини, а й власноруч виготовити горнятко під час майстер-класу. Після випалу виріб надсилається поштою.
.jpg)
ДОВІДКА
Кам’янець-Подільський замок – один із найвідоміших в Україні. Його перші фортифікаційні об’єкти було закладено в кінці XIІ – першій половині ХІІІ ст., про що свідчать дані археологічних досліджень.
За правління короля Данила (1211–1264, з перервами) споруджено окремі кам’яні башти і дерев’яні стіни. 1374 роком датується перша писемна згадка замку у грамоті подільських князів литовського походження Олександра (?–1380/1392) та Юрія Коріатовичів (?–1400). Нею місту надавалося право на самоврядування. Розбудовою оборонних споруд замку у 1395–1399 рр. займалися володар Поділля Спитко ІІ з Мельштина (1364–1399) та великий литовський князь Вітовт (1350–1430), якому Кам’янець належав у 1411–1430 рр.
У XVI ст. відбувалася найбільш інтенсивна розбудова замку. Закладено більшість кам’яних башт. Фортифікаційними роботами свого часу керували італійські інженери Каміліус, Рудольфіно та королівський архітектор Іоб Претфус.
У 1617–1621 рр. на захід від Старого військовим інженером Теофілом Шомберком збудовано Новий замок, який відповідав передовим на той час здобуткам військово-інженерної справи. Новий замок являє собою кам’яно-земляне укріплення, яке за типом фортифікацій є «горнверк» (нім. «рогате укріплення»). У другій половині XVIII ст. масштабні ремонтні роботи фортеці провели архітектори Крістіан Дальке, Ян де Вітте та Арчібальд Гловер де Глейден. Упродовж 1812–1859 рр. Старий замок виконував функцію в’язниці.
З 1859 по 1917 рр. замок використовувався як приміщення арештантської роти.
1928 р. постановою РНК УРСР його оголошено Державним історико-культурним заповідником, а у 1937 р. на територію пам’ятки переміщено історичний музей. Під час окупації Кам’янця-Подільського німецькими військами у 1941-1944 рр. та після Другої Світової війни приміщення замку продовжують використовуватися історичним музеєм-заповідником.
З кінця 1940-х рр.. і до сьогодні на території замку проводяться археологічні та архітектурні дослідження, які дають нам можливість ознайомитись з минулим міста та самого замку.
На його території проходили зйомки таких фільмів як «Тривожна молодість» (1955), «Стара фортеця» (1972), «Балада про доблесного лицаря Айвенго» (1982), «Чорний замок Ольшанський» (1984), «Богдан-Зиновій Хмельницький» (2006), «Дума про Тараса Бульба» (2009).
Важливою сторінкою життя сучасного замку є щорічні фестивалі «Історичний пікнік», «Schola militaria» та «Остання столиця», концерти і виставки.
Адреса: Кам'янець-Подільський, вул. Замкова,1
