18 січня 2023 року виповнюється 80 років з дня смерті В’ячеслава Костянтиновича Розвадовського (1875 – 1943) – відомого українського художника і педагога, організатора перших народних пересувних виставок на території України, засновника Кам’янець-Подільської художньої школи з інтернатом для селянських дітей (1905).

В 1973 році родичі художника передали у фондосховище нашого музею картини та світлини пов’язані із творчістю митця.

 В’ячеслав Костянтинович Розвадовський 1931 р.

Народився Розвадовський 24 вересня 1875 року у м. Одеса в родині службовця залізниці. В 1900 році закінчив Петербурзьку академію мистецтв по класу живопису та пейзажу професора А.І.Куїнджі. За картини „На Україні” та „Жнива” йому присуджено звання художника.

Найбільш плідна і вагома діяльність художника припадає на 1904 – 1908 рр., коли він жив і працював у Кам’янці-Подільському й на Поділлі. Демократ за переконаннями, Розвадовський присвятив свій талант простому люду, його життю, його будням.

Фотоетюд до картини «Молода подолянка», на фото дружина В.К. Розвадовського — Романа Володимирівна 

«Молода подолянка» В.К. Розвадовський

Лише 11 років (1900 – 1911) Розвадовський мав змогу працювати в Україні. У 1912 р. він змушений був виїхати в Середню Азію й обірвати будь-які зв’язки з українським мистецтвом.

«Самарканд вночі» В.К. Розвадовський, 1921

«Бухарський єврей» В.К. Розвадовський, 1921 р.

За короткий період праці в українському мистецтві художник зробив багато корисного і прогресивного. Він створив понад 70 картин і етюдів з життя українського народу, з них у Кам’янці-Подільському й на Поділлі – 39. Картини Розвадовського реалістичні, сповнені глибокого внутрішнього змісту і почуття.Твори художника зберігаються в музеях Петербурга, Києва, Канева, Львова і найбільше у Кам’янці-Подільському – понад 30.

Листівка 1909 р., репродукція картини «Молитва» В.К. Розвадовський

Картина В.К.Розвадовського, 1901р.

Не лише творчим доробком прославився Розвадовський. Не менш значною та важливою була його громадська і педагогічна діяльність, неперевершена організаторська і практична робота по популяризації і пропаганді передового українського мистецтва серед простого народу, упершу чергу – селянства. Він став ініціатором і організатором пересувних народних виставок картин. Відомі пересувні виставки художників обслуговували переважно міста і, головним чином, вищі верстви суспільства, їх мало знали робітники і зовсім не бачили селяни. Розвадовський вирішив організувати народні виставки, розраховані в першу чергу на селянство.

У 1904 – 1908 рр. організував і провів 8 народних виставок картин, з них у Кам’янці-Подільському і на Поділлі – 5.

 Народна виставка у Кам`янці-Подільському 1907 р. (в центрі Розвадовський В.К. тримає під руку дружину, Роману Володимирівну)

Народні виставки мандрували у спеціально обладнаному фургоні від села до села по всій Україні. Вони охопили понад 600 сіл, містечок і міст. Це був Київ, Васильків, Біла Церква, Сквира, Липовець, Немирів, Вінниця, Ямпіль, Могилів, Літин, Проскурів, Кам’янець-Подільський і всі ті села, що лежать на шляху між цими містами й містечками. На виставках було показано понад 300 окремих картин, їх побачили понад 300 тисяч відвідувачів, з них близько 75 відсотків селян. На народних виставках були показані картини видатних художників, реалістична і високомистецька творчість яких була гордістю українського мистецтва.

Листівка 1909 р., репродукція картини «Каленик» В.К. Розвадовський

Пересувалася виставка по ґрунтових дорогах на розбірній підводі, дерев’яні частини якої мали служити опорами для палатки, але палатка встановлювалася лише на ярмарках, зазвичай виставка розміщалася у початкових школах і маєтках тих поміщиків, які дали на це свою згоду. На виставках В.К.Розвадовський пояснював зміст картин та читав лекції з мистецтва.

Виставки залишили величезний культурний слід в історії народу. Адже в пояснення виставок входили найрізноманітніші відомості з історії, географії, природознавства та ін.

В’ячеслав Костянтинович уславився і як педагог. У 1905 р. він організував один із визначних художніх навчальних закладів України — Кам’янець-Подільську художньо-промислову школу для селянських дітей. Школа почала  діяти у приміщенні колишнього домініканського монастиря й утримувалася на кошти Подільської губернської управи, частково на кошти з платні за навчання та субсидії Петербурзької Академії мистецтв у розмірі 1500 крб. щорічно. Школа призначалась для навчання селянських дітей і називалась тоді рисувальні класи.

 В студії Кам`янець-Подільської художньої школи, 1907 р.

У 1908 р. Академія припинила субсидування з тих причин, що В.К.Розвадовський активно популяризував у школі культуру і мистецтво народу, навчання частково велось українською, а випускник Коломийської гончарської школи Ю.І.Лебіщак, що керував керамічною майстернею, також навчав учнів української мови. Все це давало привід вважати школу розсадником демократичних ідей. Тому Розвадовського було усунено від керівництва класами, його звільнили від завідування школою і викладання в ній. Художник опинився перед загрозою арешту. У грудні 1908 року він утік з Кам’янця-Подільського за кордон.

Фотоетюд до картини «Весела хвилька» В.К. Розвадовського, студія художньої школи 1906-1907 рр.

Листівка, репродукція картини «Весела хвилька» В.К. Розвадовського (фото взято з мережі)

Але за націоналістичні погляди В. К. Розвадовський потрапив до в’язниці, був репресований. Помирає у тюрмі 1943 року.

Завідувач художнього відділу Алла Ковальчук