Графік роботи:

Пн 09:00-16:00

Вт–Нд 09:00-17:00

 

На території Старої фортеці ви зможете оглянути експозиції, що відтворюють сторінки історії замку та краю. Нами впроваджено нові форми надання екскурсійних послуг: вечірні екскурсії, квести, відзначення дитячих днів народження. Проводяться шлюбні церемонії. Діє безплатний Wi-Fi, що дозволяє скористатись безплатним аудіогідом.

Замкова артилерія
У башті Нова західна знаходиться експозиція «Замкова артилерія XV–XVIII ст». До Вашої уваги гармати і ручна стрілецька зброя: кулеврина, гаківниця, тарасниця, два фальконети, кам’яні та залізні ядра. В експозиції можна оглянути драбини для штурму та реманент гармашів. Інформаційні стенди яскраво ілюструють озброєння кам’янецької залоги та розвиток військово-інженерної справи в різні періоди.

 

 

Музейна виставка «На зламі 24.02.2022…» є однією із перших в Україні спробою ВІДРЕФЛЕКСУВАТИ буремні події сьогодення...

Гончарна майстерня
В рамках проекту «Жива фортеця» на нижньому ярусі башти Папської із 2012 року діє Гончарна майстерня. Під вмілими руками майстра Олега Храпана блакитна глина, добута з місцевих родовищ, магічно перетворюється на горщик, кухоль, підсвічник тощо. В майстерні можна замовити майстер-клас і під керівництвом досвідченого гончара власноруч виготовити горнятко.  Виріб пройде випал і буде надісланий вам поштою за вашою адресою.

 

Пекарня
Біля башти Біла для відвідувачів гостинно відчинені двері пекарні, де Вас зустріне її господар – пекар Олег Шулик. Йому вдалося відтворити  похідну піч  XVII ст. У ній майстер готує за давніми забутими рецептами різноманітні смаколики: від хліба – до пирогів і печива. Ви зможете скуштувати та придбати випічку, щоб пригостити рідних та друзів. Пекар люб’язно розкаже й продемонструє процес випікання хліба починаючи від   помолу (перемелювання) на ручних жорнах зерна на борошно до виймання готового виробу з печі.

 

ДОВІДКА
Кам’янець-Подільський замок – один із найвідоміших в Україні. Його перші фортифікаційні об’єкти було закладено в кінці XIІ – першій половині ХІІІ ст., про що свідчать дані археологічних досліджень.
За правління короля Данила (1211–1264, з перервами) споруджено окремі кам’яні башти і дерев’яні стіни. 1374 роком датується перша писемна згадка замку у грамоті подільських князів литовського походження Олександра (?–1380/1392) та Юрія Коріатовичів (?–1400). Нею місту надавалося право на самоврядування. Розбудовою оборонних споруд замку у 1395–1399 рр. займалися володар Поділля Спитко ІІ з Мельштина (1364–1399) та великий литовський князь Вітовт (1350–1430), якому Кам’янець належав у 1411–1430 рр.
У XVI ст. відбувалася найбільш інтенсивна розбудова замку. Закладено більшість кам’яних башт. Фортифікаційними роботами свого часу керували італійські інженери Каміліус, Рудольфіно та королівський архітектор Іоб Претфус.
У 1617–1621 рр. на захід від Старого військовим інженером Теофілом Шомберком збудовано Новий замок, який відповідав передовим на той час здобуткам військово-інженерної справи. Новий замок являє собою кам’яно-земляне укріплення, яке за типом фортифікацій є «горнверк» (нім. «рогате укріплення»). У другій половині XVIII ст. масштабні ремонтні роботи фортеці провели архітектори Крістіан Дальке, Ян де Вітте та Арчібальд Гловер де Глейден. Упродовж 1812–1859 рр. Старий замок виконував функцію в’язниці.
З 1859 по 1917 рр. замок використовувався як приміщення арештантської роти.
1928 р. постановою РНК УРСР його оголошено Державним історико-культурним заповідником, а у 1937 р. на територію пам’ятки переміщено історичний музей. Під час окупації Кам’янця-Подільського німецькими військами у 1941-1944 рр. та після Другої Світової війни  приміщення замку продовжують використовуватися історичним музеєм-заповідником. 
З кінця 1940-х рр.. і до сьогодні на території замку проводяться археологічні та архітектурні дослідження, які дають нам можливість ознайомитись з минулим міста та самого замку.
 На його території проходили зйомки таких фільмів як «Тривожна молодість» (1955), «Стара фортеця» (1972), «Балада про доблесного лицаря Айвенго» (1982), «Чорний замок Ольшанський» (1984), «Богдан-Зиновій Хмельницький» (2006), «Дума про Тараса Бульба» (2009).
Важливою сторінкою життя сучасного замку є щорічні  фестивалі «Історичний пікнік», «Schola militaria» та «Остання столиця», концерти і виставки.

 

Адреса: Кам'янець-Подільський, вул. Замкова,1