Графік роботи:

Пн–Нд 09:00-17:00

 

На території Старої фортеці ви зможете оглянути експозиції, що відтворюють сторінки історії замку та краю. Нами впроваджено нові форми надання екскурсійних послуг: вечірні екскурсії, квести, відзначення дитячих днів народження. Проводяться шлюбні церемонії. Діє безплатний Wi-Fi, що дозволяє скористатись безплатним аудіогідом.

 

 «Кам’янець-Подільський замок: від княжої резиденції до історичного музею (XIII – початок XV ст.)» історична експериментальна лабораторія.  
Відкрита у експозиційній залі, присвяченій проблемам витоків Кам’янця-Подільського на снові археологічних даних як імовірного городища й поселення часів короля Данила (1201–1264), утвердженню князів Коріатовичів на Поділлі, проблемі початків  писаної історії міста від першої писемної згадки 1374 р., середньовічній державі «Подільське князівство» (до 1394 р.). У експериментальній лабораторії проходять науково-історичні семінари для розв’язання й висвітлення методологічних й конкретних історичних проблем.

Замкова артилерія
У башті Нова західна знаходиться експозиція «Замкова артилерія XV–XVIII ст». До Вашої уваги гармати і ручна стрілецька зброя: кулеврина, гаківниця, тарасниця, два фальконети, кам’яні та залізні ядра. В експозиції можна оглянути драбини для штурму та реманент гармашів. Інформаційні стенди яскраво ілюструють озброєння кам’янецької залоги та розвиток військово-інженерної справи в різні періоди.

 

 

Кам’янець-Подільський – одне з трьох міст України XVIII ст. (разом з Кременцем та Льовом), яке мало власного ката. Ця професія була у багатьох сенсах унікальною. Майстерний кат мав уміти не лише страчувати  злочинців, але і якомога якісніше проводити допити, зберігаючи допитуваного у свідомості. Для цього він мав цілий арсенал різноманітних засобів та механізмів тортур. 
Які тортури та страти практикувались на Поділлі? Якою була зарплатня ката? Як виглядали інструменти тортур? Де відбувалися публічні покарання? Як виглядав останній кам’янецький кат? Відповіді на ці та багато інших запитань ви зможете знайти у нашій експозиції «Катівня».

 

Музейна виставка «На зламі 24.02.2022…» є однією із перших в Україні спробою ВІДРЕФЛЕКСУВАТИ буремні події сьогодення...

Гончарна майстерня
В рамках проекту «Жива фортеця» на нижньому ярусі башти Папської із 2012 року діє Гончарна майстерня. Під вмілими руками майстра Олега Храпана блакитна глина, добута з місцевих родовищ, магічно перетворюється на горщик, кухоль, підсвічник тощо. В майстерні можна замовити майстер-клас і під керівництвом досвідченого гончара власноруч виготовити горнятко.  Виріб пройде випал і буде надісланий вам поштою за вашою адресою.

 

Пекарня
Біля башти Біла для відвідувачів гостинно відчинені двері пекарні, де Вас зустріне її господар – пекар Олег Шулик. Йому вдалося відтворити  похідну піч  XVII ст. У ній майстер готує за давніми забутими рецептами різноманітні смаколики: від хліба – до пирогів і печива. Ви зможете скуштувати та придбати випічку, щоб пригостити рідних та друзів. Пекар люб’язно розкаже й продемонструє процес випікання хліба починаючи від   помолу (перемелювання) на ручних жорнах зерна на борошно до виймання готового виробу з печі.

 

 

ДОВІДКА
Кам’янець-Подільський замок – один із найвідоміших в Україні. Його перші фортифікаційні об’єкти було закладено в кінці XIІ – першій половині ХІІІ ст., про що свідчать дані археологічних досліджень.
За правління короля Данила (1211–1264, з перервами) споруджено окремі кам’яні башти і дерев’яні стіни. 1374 роком датується перша писемна згадка замку у грамоті подільських князів литовського походження Олександра (?–1380/1392) та Юрія Коріатовичів (?–1400). Нею місту надавалося право на самоврядування. Розбудовою оборонних споруд замку у 1395–1399 рр. займалися володар Поділля Спитко ІІ з Мельштина (1364–1399) та великий литовський князь Вітовт (1350–1430), якому Кам’янець належав у 1411–1430 рр.
У XVI ст. відбувалася найбільш інтенсивна розбудова замку. Закладено більшість кам’яних башт. Фортифікаційними роботами свого часу керували італійські інженери Каміліус, Рудольфіно та королівський архітектор Іоб Претфус.
У 1617–1621 рр. на захід від Старого військовим інженером Теофілом Шомберком збудовано Новий замок, який відповідав передовим на той час здобуткам військово-інженерної справи. Новий замок являє собою кам’яно-земляне укріплення, яке за типом фортифікацій є «горнверк» (нім. «рогате укріплення»). У другій половині XVIII ст. масштабні ремонтні роботи фортеці провели архітектори Крістіан Дальке, Ян де Вітте та Арчібальд Гловер де Глейден. Упродовж 1812–1859 рр. Старий замок виконував функцію в’язниці.
З 1859 по 1917 рр. замок використовувався як приміщення арештантської роти.
1928 р. постановою РНК УРСР його оголошено Державним історико-культурним заповідником, а у 1937 р. на територію пам’ятки переміщено історичний музей. Під час окупації Кам’янця-Подільського німецькими військами у 1941-1944 рр. та після Другої Світової війни  приміщення замку продовжують використовуватися історичним музеєм-заповідником. 
З кінця 1940-х рр.. і до сьогодні на території замку проводяться археологічні та архітектурні дослідження, які дають нам можливість ознайомитись з минулим міста та самого замку.
 На його території проходили зйомки таких фільмів як «Тривожна молодість» (1955), «Стара фортеця» (1972), «Балада про доблесного лицаря Айвенго» (1982), «Чорний замок Ольшанський» (1984), «Богдан-Зиновій Хмельницький» (2006), «Дума про Тараса Бульба» (2009).
Важливою сторінкою життя сучасного замку є щорічні  фестивалі «Історичний пікнік», «Schola militaria» та «Остання столиця», концерти і виставки.

 

Адреса: Кам'янець-Подільський, вул. Замкова,1