Графік роботи:
Пн 09:00-16:00
Вт–Нд 09:00-17:00
У залах Галереї мистецтв, що облаштувалася у стінах старовинного будинку XVIII століття, перед Вами розкриються таємниці мистецтва як сьогодення, так і минувшини. У 12 залах презентовані найрізноманітніші експозиції. До вашої уваги частина колекцій із фондів музею-заповідника, що знайшли прихисток у приміщеннях колишньої духовної семінарії.
Зала іконопису XVIII-XIX століття
Іконопис – це богослів’я у барвах. А ікона – це не лише образи святих, це цілі біблійні оповіді і легенди відображені фарбами і золотом. Неймовірні сюжети увіковічнені і в дерев’яних скульптурах, представлених в залі іконопису.
Зала західноєвропейського мистецтва
У цій залі ви можете насолодитися художніми творами італійських та голландських митців та справжніми витворами мистецтва із дерева. Також поринете у холодні стальні тони картини «Шторм», яку написав учень Айвазовського – Габріело Касессі Бартоломео. А буфет ХІХ століття із посудом відповідної епохи мало кого залишить байдужим…
Виставка «Пісенна, поетична, легендарна, казкова Україна»
Саме таку назву має виставка Наталі та Іллі Лашків, які презентують колекцію робіт, виконаних в унікальній техніці – вишивці соломкою. Полотна, створені митцями, вражають до глибини душі – змістом, неперевершеною майстерністю, унікальністю сюжету. Не менше вразять і роботи в техніці арт-квілт. Тож пропонуємо відкрити для себе, шановні кам’янчани та гості міста, неповторний мистецький світ Наталі та Іллі на виставці «Пісенна, поетична, легендарна, казкова Україна», що експонується у декількох залах.
Велика зала
Цікавить світський портрет XVIII-XIX століття? Тоді вам – до Великої зали Галереї мистецтв. Окрім портретів вельмож – мармурові скульптури (чого тільки вартує погруддя Ірени Затальби!), музичні інструменти (фісгармонія ХІХ ст., фортепіано початку ХХ ст.), венеціанське дзеркало із унікальною технологією надуву срібла. А ще Велика зала – одна із локацій проекту «Шлюб за добу».
Зала народного мистецтва
Одвічні українські цінності представлені в експозиції «Бережіть собори душ своїх». Найперше – це духовність українців, їх прагнення до незалежності, повага до предків, яка виливається у традиційній подільській вишивці на рушниках і сорочках – жіночих, чоловічих, дитячих. А ще в експозиції – обереги, колекція посуду, речі домашнього вжитку.
Олійна пастель Бориса Негоди
У одній із залів, другого поверху, розгорнута експозиція заслуженого художника України, кам’янчанина Бориса Негоди. До уваги відвідувачів – колекція робіт Бориса Михайловича, виконана у техніці олійна пастель – рідкісній і кропіткій техніці, яка потребує тривалого часу виконання. Створення однієї роботи займає від місяця до року. І в цій техніці митець неперевершений.
Літературне життя Кам’янця-Подільського
Літературна нива міста над Смотричем надзвичайно різноманітна. Її перші зерна «проросли» ще у Середньовіччі. А з кожним століттям нива ставала все родючішою й родючішою. Тож Кам’янець-Подільський виплекав чимало відомих письменників, став натхненним другом. Серед них: Степан Руданський, Остап Вишня, Анатолій Свидницький, Володимир Свідзінський, Микита Годованець, Володимир Сосюра, Михайло Булгаков та ін. Про літературні віхи сивочолого Кам’янця від Середньовіччя до сьогодення розкаже Літературна зала.
Окрім того, Літературна зала спільно із творчим об'єднанням «PHOENIX» організовує зустрічі із сучасними українськими письменниками. У стінах Галереї мистецтв кам'янчани та гості міста вже познайомились із творчістю Макса Кідрука, Сергія Бута, Вікторії Гранецької, Артура Закордонця, Наталії Гурницької, Слави Світової, Віоліни Ситнік, Ярослави Матічин, Сергія Пантюка та ін. А скільки ще нових зустрічей попереду... Відвідування за попередньою домовленістю.
Виставка «Скрижалі часу»
Унікальні речі із фондів Кам’янець-Подільского державного історичного музею-заповідника представлені у залі «Скрижалі часу». Чим здивує вона? Різноплановістю експозиції. Тут і нагрудні та пам’ятні знаки, і музичні інструменти, посуд та речі побуту, культові предмети (металеві складні, енколпіони), обладунки, зброя, посуд та музичні інструменти і, звісно, одна із «родзинок» Галереї мистецтв – монах із кошиком.
ДОВІДКА ПРО БУДІВЛЮ
Будівництво будинку, в якому наразі розташована Галерея мистецтв, почалося у 1789-90 рр. на кладовищі Іоанно-Предтечинської церкви, яку в 30-х роках було знищено за наказом Радянської влади. Будинок призначався для греко-католицького капітула та семінарії. Однак, у 1793 році після другого розподілу Польщі, Правобережна Україна, в складі якої був Подільський край, з’єдналася з Лівобережною у складі Росії. Кам’янець-Подільський стає губернським центром і приміщення використовується для зібрань подільського дворянства (10 кімнат були перетворені в одну велику залу). Згодом для дворянських зборів знайшли інше місце, а будинок у 1798 році передано у трьохрічну оренду Антону Змієвському під власний театр, на сцені якого ставилися п’єси російською, українською та польською мовами.
1805 року (в результаті суперечок між міськими та духовними властями за право власності) у будинку відкрито навчальний корпус православної духовної семінарії, яка діяла тут до 1865 pоку. Після того як її було перенесено на Новий план, у будинку запрацювало чоловіче духовне училище.
У 1915 році в будинку розмістився музей історико-археологічного товариства.
У 1928-32 рр. тут знаходився Палац піонерів, а після Другої Світової війни розміщувалася ткацька фабрика «Червоний ткач».
З 1976 по 1982 pp. кам’янецькі реставратори займалися відновленням архітектурної пам’ятки, і вона постала в своєму первозданному вигляді.
У лютому 1982 р. в приміщенні відкрито першу в Хмельницькій області картинну галерею, художній відділ Кам’янець-Подільського історичного музею-заповідника.
Адреса: Кам'янець-Подільський, вул. П'ятницька,11
