Автори: Яковишина Яна, Кладочний Іван
Назва (укр.): Трипільські пам’ятки поблизу м. Бучач
Назва (lat.): Trypilski pamiatky poblyzu m. Buchach
Анотація: У статті розглянуто археологічні знахідки, а саме керамічні вироби, знайдені при поверхневому огляді на кількох пунктах північніше від м. Бучач у Тернопільській обл. Всі вони розташовані по течії р. Стрипи, на лівому її березі. Матеріали репрезентують спільноту Кукутень-Трипілля на різних етапах її існування. Зроблено спробу встановлення відносної хронології цих пам’яток.
PDF
Автори: Корвін-Піотровський Олексій, Чабанюк Владислав, Овчинников Едуард
Назва (укр.): Трипільський горн з Тальянок. Досвід з експериментальної археології
Назва (lat.): Trypilskyi horn z Talianky. Dosvid z eksperymentalnoi arkheolohii
Анотація:Археологічний експеримент на основі дослідженнь кількох гончарних горнів на трипільському поселенні-гіганті Тальянки проведено у серпні-листопаді 2021 р. у с. Легедзине, Черкаська обл. Розроблена узагальнююча модель, яка наслідувала розміри та елементи розкопаних об’єктів. Горн було зведено та випробувано у холостому режимі, а потім здійснено два випали підготовлених керамічних посудин. Випробування експериментальної моделі «тальянківського горна» здійснено вперше і є успішним.
PDF
Автор: Ткачук Тарас
Назва (укр.): Мальований посуд поселення Жванець і деякі проблеми датування бринзенської групи трипільської культури етапу CII
Назва (lat.): Malovanyi posud poselennia Zhvanets i deiaki problemy datuvannia brynzenskyi hrupy trypilskoi kultury etapu CII
Анотація: У статті розглядається мальований посуд поселення бринзенської групи трипільської культури етапу С II Жванець з досліджень Т. Мовші, який зберігається у Національному музеї історії України (м. Київ). На основі аналізу мальованої орнаментики, пропонується виділення проміжної ланки між бринзенськими і гординештськими пам’ятками. Типологія мисок дозволяє переглянути хронологію поселення Новомалин - Подобанки.
PDF
Автор: Дергай Артем
Назва (укр.): Підйомні матеріали доби ранньої та середньої бронзи з Канівщини у світлі попередніх досліджень
Назва (lat.): Pidiomni materialy doby rannoi ta serednoi bronzy z Kanivshchyny u svitli poperednikh doslidzhen
Анотація: У цій роботі розглядуються окремі матеріали виявлені у ході розвідкових зборів та шурфувань, виконаних 2017–2024 рр. Публікація покликана представити матеріали розвідок останніх років у контексті вивчення Канівського куща груп пам’яток ранньої та середньої бронзи. Зроблена спроба намітити постановку питання наявності округи на захід від Канівських дислокацій на підставі порівняння керамічного комплексу із відповідними матеріалами Княжої Гори, Ісковщини, Селища, Пилипенкової Гори та їх висвітленням у публікаціях попередніх дослідників.
PDF
Автори: Буцький Ігор, Мишуста Олександр
Назва (укр.): Традиції виробництва посуду населення фіналу доби бронзи в басейні р. Самара
Назва (lat.): Tradytsii vyrobnytstva posudu naselennia finalu doby bronzy v baseini r. Samara
Анотація: У статті розглядаються такі аспекти технології виробництва керамічного посуду на поселеннях фіналу епохи бронзи в басейні р. Самара, як рецептури формувальних мас та способи формування самих посудин, розглядається проблема поширення та відбувається спроба інтерпретації отриманих даних, зокрема — відстежування певних пучків поселень і їх мікрохронології на основі змін в асортименті використовуваних рецептів в різних стратиграфічних горизонтах.
PDF
Автори: Ткачук Тарас, Фіголь Андрій, Креховецький Ігор
Назва (укр.): Дослідження оборонного валу у с. Крилос
Назва (lat.): Doslidzhennia oboronnoho valu u s. Krylos
Анотація: У статті йдеться про результати археологічних досліджень оборонного валу Крилоського городища, археологічною експедицією Національного заповідника «Давній Галич». Виявлено фрагмент валу культури Голігради.
PDF
Автори: Нечитайло Павло, Могилов Олександр
Назва (укр.): Матеріали доби раннього заліза зі скельно-печерного комплексу біля с. Василівка на Буковині
Назва (lat.): Materialy doby rannoho zaliza zi skelno-pecherneho kompleksu bilia s. Vasylivka na Bukovyni
Анотація: У роботі розглядаються матеріали раннього залізного віку, виявлені при дослідженні скельно-печерного комплексу біля с. Василівка Чернівецької області. Проведена атрибуція матеріалів. Робиться висновок, що пам’ятка могла слугувати за господарче стійбище чи схованку для населення сусіднього передскіфського селища.
PDF
Автор: Каравайко Дмитро
Назва (укр.): Нові дані про фортифікацію зарубинецького часу в Путивльському Посейм’ї
Назва (lat.): Novi dani pro fortyfikatsiiu zarubynetskoho chasu v Putyvlskomu Poseimmi
Анотація: На території Путивльського Посейм’я, на сьогодні, наявні дані про 19 поселень типу Харівка. Матеріали зарубинецької культури зафіксовані і на 7 городищах. В результаті досліджень поселення Воргол в урочищі Вишнева Гора виявлено рів. Час його функціонування попередньо визначено в межах ранньосарматського часу. Вперше отримано дані про наявність укріплених поселень зарубинецької культури в басейні р. Сейм.
PDF
Автор: Приступа Андрій
Назва (укр.): Новий комплекс речей раннього залізного віку з Верхнього Побужжя
Назва (lat.): Novyi kompleks rechei rannoho zaliznoho viku z Verkhnoho Pobuzhzhia
Анотація:У статті розглянуто переданий в ДІКЗ «Межибіж» комплекс речей, який був визначений як приналежний до раннього залізного віку. Для локалізації місця виявлення комплексу пошуковим загоном Постійно діючої археологічної експедиції «Меджибіж-2000» було проведено обстеження прилеглої території, зафіксовано GPS-координати та дообслідувано грабіжницький шурф. Ряд ознак, наведених у статті, дозволили висунути автором думку про можливе милоградо-підгірцівське походження прикрас, що могли бути отримані з грунтового кремаційного поховання.
Розглянуто присутність населення лісової зони в Верхньому Побужжі. Метою статті є введення матеріалів в науковий обіг та до фондів ДІКЗ «Межибіж», створення підгрунтя у подальшому вивченні регіону.
PDF
Автори: Могилов Олександр, Легоняк Богдан, Ляшко Юрій
Назва (укр.): Пам’ятки археології на території національного природного парку «Холодний яр»
Назва (lat.): Pamiatky arkheolohii na terytorii natsionalnoho pryrodnoho parku “Kholodnyi Yar”
Анотація: У статті розглянуто пам’ятки археології, які розташовуються на території Національного природного парку «Холодний Яр» на Черкащині. Проводиться їх культурна та хронологічна атрибуція. Розглянуті оборонні системи, поселенська структура, поховальна обрядовість комплексів регіону. Наголошується на необхідності комплексного дослідження археологічних пам’яток регіону. Визначені основні напрямки археологічних робіт на пам’ятках в околицях Мотронинського городища.
PDF
Автор: Колода Володимир
Назва (укр.): Побутово-господарські будівлі салтівського часу на городищі Мохнач
Назва (lat.): Pobutovo-hospodarski budivli saltivskoho chasu na horodyshchi Mokhnach
Анотація: Об’єктом аналізу виступають побутово-господарські будівлі салтівської культурно-історичної спільності (середина VІІІ – середина Х ст.) з північного двору городища Мохнач (Харківська обл.). У зв`язку із тим, що вони були не головними, а додатковими об`єктами по забезпеченню людського життя, ці комплекси, зазвичай, були наземними або слабо заглибленими і будувалися з легких природних матеріалів органічного походження. Головним чином, це були дерево, гілля, очерет, солома, до яких могли додаватися ґрунт (дерен), глина та шкіра. Це підтверджує і етнографічний матеріал. Означені будівлі були здебільшого овальними та прямокутними. В них рідко фіксуються опорні конструкції перекриття, що дозволяє припустити наявність у більшості шатрового даху. Менш ніж третина з них були обладнані сходиною, і лише у двох випадках фіксуються внутрішні господарські ями. В цілому, їх конструкція в плані і по формі не була сталою, а, скоріш за все, створювалася господарем виходячи з практичних потреб, власного вміння та наявності місцевого
природного будівельного матеріалу. Вони могли мати мультифункціональне значення. В них зберігався господарський реманент, запаси необхідної для домашнього виробництва сировини, невеликі запаси харчів (їжі) для найближчого споживання, речі, що потребують ремонту, тощо. Тому поки зарано ставити питання про якусь типологію даних будівель. Вивчення цієї групи об`єктів поки гальмується їх слабким висвітленням у науковій літературі.
PDF
Автор: Коцюбайло Віта
Назва (укр.): Результати археологічних досліджень урочища Пастівник в с. Пересопниця у 2024 році
Назва (lat.): Rezultaty arkheolohichnykh doslidzhen urochyshcha Pastivnyk v s. Peresopnytsia u 2024 rotsi
Анотація: У статті розглянуто результати досліджень урочища Пастівник в селі Пересопниця Рівненської
області в 2024 році. Під час робіт досліджено господарську будівлю з нішоподібною піччю, а також зафіксовано кілька котлованів давніх споруд.
PDF
Автори: Мордовін Максим, Прохненко Ігор
Назва (укр.): Рідкісна венеціанська текстильна пломба XIV ст. із с. Ходорівці
Назва (lat.): Ridkisna venetsiiska tekstylna plomba XIV st. iz s. Khodorivtsi
Анотація: У травні 2022 р. біля с. Ходорiвцi Кам’янець-Подільського р-ну Хмельницької обл. місцевими краєзнавцями виявлена унікальна для України текстильна пломба. З фронтального боку чітко простежується постать сидячого крилатого лева, з книгою (тобто Біблією) в передніх лапах і з німбом навколо голови. Таке зображення безпомилково визначається як символ Святого Марка Євангеліста, покровителя міста Венеції, а в середньовіччі – всієї Венеціанської морської республіки. Ця пломба супроводжувала рулон високоякісної тканини, скоріше за все італійського фустану,
спочатку в Угорське королівство, ймовірно до Буди в часи правління угорського та польського короля Людовика I (1370–1382 рр.). Перекуплений польськими торговцями в угорській столиці цей рулон повезли далі через Кошице та Дуклянський перевал до Львова, де його гуртом або в роздріб купили торговці з Кам’янця. Далі тканину придбав собі швець, який і викинув вже непотрібну пломбу в Ходорівцях, де у XIV ст. було якесь поселення. А ще більш ймовірно, що пломбу загубили на шляху до Хотина.
PDF
Автор: Нечитайло Павло
Назва (укр.): Дослідження чинбарні другої половини XVI ст. на Польському ринку
Назва (lat.): Doslidzhennia chynbarni druhoi polovyny XVI st. na Polskomu rynku
Анотація: Стаття висвітлює результати досліджень чинбарного комплексу другої половини XVI століття. Проаналізовано фрагменти виробничих споруд, органічні рештки, стратиграфічну та планіграфічну ситуацію. Дано попередній аналіз рухомого матеріалу, наведено аналогії.
PDF
Автори: Вєтров Віктор, Бондар Ксенія, Поляченко Євген, Черкес Семен
Назва (укр.): Геофізичні та археологічні дослідження на ділянці північного муру Меджибізького замку
Назва (lat.): Heofizychni ta arkheolohichni doslidzhennia na diliantsi pivnichnoho muru Medzhybizkoho zamku
Анотація: З 2020 року нами відпрацьовується методика застосування в Меджибізькому замку геофізичних методів дослідження. Найбільш ефективними є георадарна та магнітна зйомки. В 2023-2024 роках дослідження проводились на ділянці Північного муру. Там була проведена георадарна та магнітна зйомка. З метою перевірки геофізичних даних в зонах сканування було закладені два шурфи та дві свердловини. Шурфом №1 зафіксована засипка водовідвідної траншеї каменем. Об’єкт датований 19 сторіччям. Данні георадару підтверджені. Шурфом №2 зафіксована траншея, що була призначена для будівництва замкового муру. Данні магнітної зйомки підтверджені. Об’єкт датований 16 сторіччям. Двома свердловинами простежено продовження траншеї на схід.
PDF
Автор: Данилейко Володимир
Назва (укр.): Археологічні дослідження території Скалатського замку в 2023 році
Назва (lat.): Arkheolohichni doslidzhennia terytorii Skalatskoho zamku v 2023 rotsi
Анотація: У статті розглядаються результати археологічних досліджень на території пам’ятки оборонної архітектури XVII–XVIIІ ст. – замку у м. Скалат. Проведено характеристику конструктивних особливостей палацу, отриманого археологічного матеріалу, стратиграфії розкопу та нівелювання виявлених об’єктів. Подано висновки за результатами досліджень.
PDF
Автори: Сушко Аліна, Козловський Аркадій, Крижановський Вячеслав
Назва (укр.): Дрібна керамічна пластика ранньомодерного часу з розкопок Києва по провулку Георгіївському, 9/11 у 2020 році
Назва (lat.): Dribna keramichna plastyka rannomodernoho chasu z rozkopok Kyieva po provulku Heorhiivskomu, 9/11 u 2020 rotsi
Анотація: Роботу присвячено аналізу колекції керамічних іграшок XVII–XVIII ст. виявлених під час археологічних досліджень по провулку Георгіївський, 9/11 у 2020 році. Проведено морфологічний та архіометричний аналіз. В черговий раз було доведено, що саме свищики у формі коней були найпопулярнішими. Поряд з зооморфною пластикою побутували орнітоморфні (свищики-пташки) та антропоморфні вироби (барині та вершники) у незначній кількості.
PDF
Автори: Прохненко Ігор, Мойжес Володимир, Жиленко Марія, Бартош Йосип
Назва (укр.): Нові дані про колекцію кахлів Чинадіївського палацу
Назва (lat.): Novi dani pro kolektsiiu kakhli Chynadiivskoho palatsu
Анотація: Археологічні дослідження укріпленого палацу в смт Чинадієво Мукачівського р-ну були розпочаті ще у польовому сезоні 2009 року експедицією Ужгородського національного університету. В закладених біля східної стіни будівлі шурфах виявлені дрібні уламки кахлів кінця XVI – XVII ст. Пізніше орендарями споруди при очистці від сміття решток прибудови біля підвалу знайдено ще низку кахляних плиток, які повністю реконструюються. Як правило, ці коробчасті екземпляри вкриті поліхромною глазур’ю, рідше зустрічались вироби без поливи. Переважно оздоблення складала рослинна
та геометрична орнаментація. На одиничних кахлях (між’ярусних і з верхнього ряду) додатково представлені зображення оленів та янголів відповідно. Виявлені знахідки потрапили до прибудови, яка колись виконувала роль камери топки опалювальної споруди двох поверхів, в радянський період. Про це свідчить наявність разом з ними уламків скла від пляшок і пластикових кришок ХХ ст.
PDF
Автор: Аксьонов Віктор
Назва (укр.): Персні XVII–XVIII ст. з колекції історико-археологічного музею-заповідника «Верхній Салтів»
Назва (lat.): Persni XVII–XVIII st. z kolektsii istoryko-arkheolohichnoho muzeiu-zapovidnyka “Verkhnii Saltiv”
Анотація: У роботі розглядаються бронзові персні XVII–XVIII ст., які були передані до історико-археологічного музею-заповідника «Верхній Салтів» харківським колекціонером О.О. Горєлих. Ці персні характеризують уподобання та певний світогляд населення України доби пізнього середньовіччя. Пов’язані ці персні з козацьким середовищем тих часів.
PDF
Автор: Левінзон Євгеній
Назва (укр.): Смотрицький гончарний центр на Поділлі
Назва (lat.): Smotrytskyi honcharnyi tsentr na Podilli
Анотація: Статтю присвячено традиційному українському гончарству Поділля, а саме ремісничому осередку, що існував у с. Смотрич Кам’янець-Подільського району Хмельницької області. Вивчення й збереження зразків народного гончарства є актуальним та важливим, враховуючи те, що живих майстрів мальованого етнографічного посуду майже не залишилось. Досліджується історія Смотрицького гончарного центру, характеризуються мальовані миски, як найбільш виразні вироби
місцевих майстрів, до наукового обігу вводяться нові зразки посуду, зокрема і з чітко датованого закритого археологічного комплексу.
PDF
Автор: Панасюк Вікторія
Назва (укр.): Археологічна частина музейного фонду Зміївського краєзнавчого музею
Назва (lat.): Arkheolohichna chastyna muzeinoho fondu Zmiivskoho kraieznavchoho muzeiu
Анотація: Робота присвячена аналізу археологічної частини фонду Зміївського краєзнавчого музею. На основі
аналізу одиниць зберігання, книг надходжень та наукових джерел проаналізовано історію формування колекції, її склад та наукову цінність. Враховуючи фрагментарність матеріалів та відсутність детальної інформації про умови і місце знаходження частини артефактів, є певні труднощі щодо встановлення повноти даних, а також наукового використання цих матеріалів. Тому є важливим продовжити ретельне вивчення археологічної колекції для реконструкції історії краю, яка повинна бути висвітлена в експозиціях, що базуватимуться на добре обґрунтованій науковій основі.
PDF
Автор: Осадчий Євген
Назва (укр.): Двір-займище козацької доби поблизу міста Миропілля
Назва (lat.): Dvir-zaiomyshche kozatskoi doby poblyzu mista Myropillia
Анотація: Стаття присвячена одному з археологічних об’єктів часів заселення території Слобожанщини. Він розташований поблизу сотенного міста Миропілля. Цей об’єкт не має культурного шару, а вал та рів по його периметру мають незначний розмір, що не дозволяє віднести його до оборонних споруд. Співставлення з аналогічними комплексами поблизу Опішні дали змогу визначити його як двірзаймище. Цей двір знаходиться на території, яка у XVII–XVIII століттях була важливим перехрестям доріг з Миропілля до Сум, а також поряд знаходився млин на р. Псел. Його розташування на схилі мисі правого берега Псла досить вдале, адже він захищений від північних вітрів схилами,
натомість відкритий сонцю з півдня. Вік появи цього об’єкта можна визначити лише за непрямим свідченнями, адже на його території поки що не виявлено жодних знахідок. Він репрезентує досить цікаву категорію поселенських пам’яток доби заселення Слобожанщини.
PDF
Автор: Свистун Геннадій
Назва (укр.): Метрологічні аспекти оборонних споруд Маяцького (Дивногірського) городища
Назва (lat.): Metrolohichni aspekty oboronnykh sporud Maiatskoho (Dyvnohirskoho) horodyshcha
Анотація: Робота присвячена питанням метрологічних основ, які були втілені під час будівництва в ареалі салтівсько-маяцької культурно-історичної спільності. Вона продовжує розпочаті П. А. Раппопортом та С. О. Плетньовою вишукування на базі залишок Саркела. Фортифікаційним спорудам Маяцького (Дивногірського) городища присвячена низка праць Г. Є. Афанасьєва. Автором пропонованої роботи, в свою чергу, проводиться аналіз зафіксованих параметрів, який дозволяє виявити певну метрологічну систему.
PDF
Автор: Прядко Олександр
Назва (укр.): Биківська фортеця XVI—XVIII ст.
Назва (lat.): Bykivska fortetsia XVI–XVIII st.
Анотація: Зібрано та проаналізовано маловідомі сторінки історії фортифікації містечка Биків, який спочатку належав до Переяславського староства Речі Посполитої, а згодом до однойменної та Басанської сотні Переяславського полку. На основі всіх наявних джерел здійснено реконструкцію фортифікацій містечка Биків. Крім цього проведеною розвідкою встановлено стан збереження пам’ятки археології на р. Супій.
PDF
Автор: Пахалюк Сергій
Назва (укр.): Вогнепальна артилерія у системі оборони Луцького замку у XVI ст.
Назва (lat.): Vohnepalna artyleriia u systemi oborony Lutskoho zamku u XVI st.
Анотація: У статті за люстраціями та інвентарями висвітлено роль вогнепальної артилерії у системі оборони Луцького замку у XVI ст. Також проведено аналіз замкового арсеналу у порівняні із арсеналами інших державних замків Правобережної України XVI ст.
PDF
Автор: Задорожнюк Андрій
Назва (укр.): Алоїз Брюль у розбудові артилерійського парку Кам’янецького замку другої половини XVIII ст.
Назва (lat.): Aloiz Briul u rozbudovi artyleriiskoho parku Kamianetskoho zamku druhoi polovyny XVIII st.
Анотація: У статті характеризується місце і роль генерала коронної артилерії Алоїза Фрідріха фон Брюля у реформуванні і розбудові артилерійського парку кам’янецького замку 2 половини ХVІІІ ст. Увага акцентується на зусиллях А.Брюля спрямованих на перетворення кам’янецької фортеці на потужну сучасну фортифікацію, яка б відповідала усім завданням прикордонних викликів і загроз. Саме з цією метою в Кам’янці було налагоджено виробництво гармат, влаштовано значний арсенал для боєприпасів, проведено зміни у підготовці офіцерів і солдат гарнізону, а для компактного і
комфортного їх проживання спроектовано і реалізовано будівництво масштабних військових казарм.
PDF
Автор: Сандуляк Віктор
Назва (укр.): Хотинська фортеця напередодні чергового воєнного конфлікту між Османською та Російською імперіями у другій половині XVIII століття
Назва (lat.): Khotynska fortetsia naperedodni cherhovoho voiennoho konfliktu mizh Osmanskoiu ta Rosiiskoiu imperiiamy u druhii polovyni XVIII stolittia
Анотація: У статті розглядається Хотинська фортеця, як основний оборонний об’єкт Османської імперії на кордоні з Річчю Посполитою напередодні Російсько-турецької війни 1768-1774 років. Хотинський паша, на той час, був посередником між польськими конфедератами та султаном Високої Порти.
PDF
Автори: Швачко Андрій, Дацюк Олена
Назва (укр.): Фортифікаційний символ Києва на старій листівці
Назва (lat.): Fortyfikatsiinyi symvol Kyieva na starii lystivtsi
Анотація: В статті проведено огляд поштових карток, що належать до серії присвячених Київській Всеросійській фабрично-заводській, сільськогосподарській, торгово-промисловій і художній виставці 1913 року. Листівки, видані у друкарні С. В. Кульженка, ілюструють елементи архітектури та ландшафту виставки, що була організована на схилах Черепанової гори. Виставка відбулася завдяки підтримці Фортечного інженерного управління та виділенню території
Київської фортеці.
PDF
Автор: Дацюк Олена
Назва (укр.): Ідеї Шасслу де Лоба в проєктах Київської фортеці
Назва (lat.): Idei Shasslu de Loba v proiektakh Kyivskoi fortetsi
Анотація: У статті розглядаються інженерні досягнення французького військового інженера Франсуа Шасслу-Лоба, який відіграв ключову роль у розвитку фортифікаційної архітектури кінця XVIII – початку XIX століть. Проаналізовано його вплив на побудову оборонних споруд Франції, на будівництво фортець у Єгипті та Італії, а також вплив його ідей на модернізацію Київської фортеці.
PDF
Автор: Ющенко Максим
Назва (укр.): Австрійські укріплення м. Заліщики в XIX—XX століттях: проєкти, реалізація, роль у Першій світовій війні
Назва (lat.): Avstriiski ukriplennia m. Zalishchyky v XIX–XX stolittiakh: proiekty, realizatsiia, rol u Pershii svitovii viini
Анотація: Стаття присвячена укріпленням, побудованим біля м. Заліщики на р. Дністер, в період перебування Галичини в складі Австро-Угорщини під назвою «Королівство Галичина і Лодомерія». Розглянуто історію проектування та появи австрійських укріплень біля міста – нереалізований проект 1835 року, та частково реалізований проект 1854–1855 років. Описано типи укріплень та їх розташування, а також їх сучасний стан. Розглянуто бойові дії періоду Першої світової війни та наступних війн в районі Заліщиків. Стаття продовжує цикл публікацій автора про австрійські укріплення Галичини.
PDF
Автори: Кулішова Анна, Пагор Валентин
Назва (укр.): Пристосування пам’ятки фортифікації «Замковий міст» для сучасних потреб
Назва (lat.): Prystosuvannia pamiatky fortyfikatsii “Zamkovyi mist” dlia suchasnykh potreb
Анотація: У статті розглядається вплив різночасових реконструкції та ремонтних робіт на зовнішній вигляд і особливості функціонування Замкового мосту в Кам’янці-Подільському. Матеріали підготовлені на основі проєктних рішень науково-дослідних інститутів та організацій, які займалися вивченням, реставрацією та пристосуванням об’єкту для сучасних функціональних потреб.
PDF
Автор: Гуцал Віталій
Назва (укр.): Слово про вчителя, колегу, друга (до 75-річчя Валерія Пилиповича Мегея)
Назва (lat.): Slovo pro vchytelia, kolehu, druha (do 75-richchia Valeriia Pylypovycha Meheia)
Анотація: У статті акцентується увага на вивченні життєвого шляху подільського археолога, історика, краєзнавця, відданого своїй справі науковця, невтомного педагога та просто прекрасної людини Валерія Пилиповича Мегея. Називаються основні дослідницькі проекти з вивчення Придністровських старожитностей, в яких він брав участь. Наголошується на значному вкладі дослідника в становлення та розвиток археологічних експедицій Кам’янець-Подільського національного університету ім. І. Огієнка.
PDF
Автор: Семенчук Сергій
Назва (укр.): Михайло Брайчевський: історія досліджень Іванковецького святилища
Назва (lat.): Mykhailo Braichevskyi: istoriia doslidzhen Ivankovetskoho sviatylyshcha
Анотація: У публікації проаналізовано «Звіт про роботу Средньодністровської експедиції ІА АН УРСР в 1951 р. (с. Іванківці) Кам’янець-Подільська область» з наукового архіву Інституту археології НАН України археологічної експедиції в с. Іванківці Новоушицької територіальної громади Кам’янець-Подільського району Хмельницької області. Археологічна експедиція працювала під керівництвом Михайла Брайчевського у 1951 році.
PDF
Автор: Смірнова Світлана
Назва (укр.): Археолог Софія Станіславівна Березанська (до 100-річчя від народження)
Назва (lat.): Arkheoloh Sofiia Stanislavivna Berezanska (do 100-richchia vid narodzhennia)
Анотація: У статті досліджується науковий внесок археолога Софії Березанської у вивчення давніх культур України. Аналізуються її роботи, присвячені археологічним пам’яткам епохи бронзи. Розглядаються методологічні підходи дослідниці, її внесок у розвиток археологічної науки та значення відкриттів для реконструкції історії давнього населення України. Особлива увага приділена польовим дослідженням і археологічним експедиціям, у яких брала участь Софія Березанська.
PDF
Автори: Бєлов Олександр, Дєдков Микола, Шаповалов Георгій
Назва (укр.): Іконографія праслов’янського Іванковецького ідола Перуна: пошуки витоків
Назва (lat.): Ikonohrafiia praslovianskoho Ivankovetskoho idola Peruna: poshuky vytokiv
Анотація: Метою дослідження є створення іконографії унікального праслов`янського Іванковецького ідола Перуна з Хмельниччини. В ході реалізації мети виявлено та реконструйовано пошкоджені деталі скульптури. Особлива увага приділена виявленню символів озброєння бога грози тризубом, двозубами та мечем. Встановлено композиційні ідентичності в зображеннях на праслов`янському Іванковецькому ідолі Перуна та на давньослов`янському Збручанському ідолі. Створено іконографію об`єкту і вказано на її аналогії з образами богів грози Давнього Сходу.
PDF
Автор: Шульженко Тетяна
Назва (укр.): Пам’ятки ранньомодерного часу в Чигирині та Суботові: з історії досліджень
Назва (lat.): Pamiatky rannomodernoho chasu v Chyhyryni ta Subotovi: z istorii doslidzhen
Анотація: У запропонованій роботі зібрані відомості про археологічні дослідження пам’яток ранньомодерного часу на Чигиринщині, що нерозривно пов’язані з історією українського державотворення, національно-визвольною боротьбою українського народу, гетьманщиною, козацтвом, Богданом Хмельницьким, Іваном Виговським, Петром Дорошенком, гайдамаками. Результати багаторічних всебічних досліджень пам’яток цього часу в краї значно розширили уявлення про роль і місце регіону у процесі формування української державності та сприяли їх відновленню, реставрації і збереженню для майбутніх поколінь.
PDF
Автор: Капуста Андрій
Назва (укр.): Власницькі герби на надгробках містечкової шляхти Струсова
Назва (lat.): Vlasnytski herby na nadhrobkakh mistechkovoi shliakhty Strusova
Анотація: В статті розглянуто власницькі герби, котрі збереглись на надгробках двох кладовищ містечка Струсів (зараз село Струсів у складі Микулинецької селищної громади, що на Тернопільщині). Проаналізовано хронологічні рамки появи обох кладовищ та проведено ідентифікацію геральдичних знаків. На основі земельного кадастру 1785–1788 рр. та урбаріальних описів простежено соціальну структуру населеного пункту в кін. ХVІІІ – на поч. ХІХ ст. Оглядовою розвідкою класифіковано різні типи хрестів, котрі збереглись на кладовищах Струсова.
PDF
Автор: Капуста Андрій
Назва (укр.): Скарб монет, знайдений біля Микулинецького замку
Назва (lat.): Skarb monet, znaidenyi bilia Mykulyntsiho zamku
Анотація: Скарб із 157 монет 1616–1684 рр., знайдений поблизу стін Микулинецького замку в 1917 році, було розділено на дві частини: одна потрапила у фонди Тернопільського краєзнавчого музею, інша – опинилась в приватній нумізматичній збірці. Під час бурхливих подій пер. пол. ХХ ст. обидві частини скарбу було втрачено.
Єдина відома друкована згадка про знайдені монети в Микулинцях з’явилась на сторінках Widomosci numizmatyczno-archeologiczne у 1933 році. З тих пір про Микулинецький скарб було забуто. В статті висвітлено проблемне питання аналізу обставин появи скарбу монет в Микулинцях та висловлено припущення, що власником закопаного скарбу міг бути один із вояків замкової залоги. Локалізовано місце знахідки на місцевості та розглянуто значення подібних знахідок для дослідження військової історії рідного краю.
PDF
Автор: Капуста Андрій
Назва (укр.): Родинний архів Зарічанських як сфрагістичне джерело
Назва (lat.): Rodynnyi arkhiv Zarichanskykh yak sfrahistychne dzherelo
Анотація: Стаття присвячена вивченню родинного архіву Зарічанських, який є унікальним джерелом дослідження сфрагістики рідного краю, оскільки він включає документи, завізовані печатками та штампами, котрі хронологічно охоплюють кін. ХІХ – першу пол. ХХ ст. та інтегровані в сімейну хроніку. Зокрема: еміграцію українців за океан, події Першої світової війни, польську та німецьку окупацію заходу України.
В дослідженні вперше описані, згруповані та введені в науковий обіг відбитки печаток та штампів адміністративних установ, освітніх закладів і юридичних осіб Микулинець (зараз центр однойменної селищної громади на Тернопільщині) та сусідні х сіл, періоду 1920–1940-х рр.
PDF
Автор: Бривко Ольга
Назва (укр.): Гроші Української Народної Республіки та Української Держави гетьмана Павла Скоропадського в колекції НІАМ «Київська Фортеця»
Назва (lat.): Hroshi Ukrainskoi Narodnoi Respubliky ta Ukrainskoi Derzhavy hetmana Pavla Skoropadskoho v kolektsii NIAM “Kyivska Fortetsia”
Анотація: Стаття присвячена дослідженню грошових знаків доби Української Народної Республіки та Української Держави Гетьмана Скоропадського, що знаходяться в колекції Національного історико-архітектурного музею «Київська фортеця». Увагу приділено банкнотам та маркам, що знаходяться в експозиції музею і розкривають маловідомі сторінки появи перших паперових знаків в Україні в 1917-1920 рр.
PDF
Автор: Соловей Наталія
Назва (укр.): Грошові знаки УНР за ескізами Георгія Нарбута з колекції Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника
Назва (lat.): Hroshovi znaky UNR za eskizamy Heorhiia Narbuta z kolektsii Kamianets-Podilskoho derzhavnoho istorychnoho muzeiu-zapovidnyka
Анотація: У статті відзначено Георгія Нарбута, його внесок при створені грошових знаків УНР, періоду 1917–1919 рр. які знаходяться в колекції Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника.
PDF
Автор: Бривко Микола
Назва (укр.): Чорнобильська нумізматика: досвід України
Назва (lat.): Chornobylska numizmatyka: dosvid Ukrainy
Анотація: У статті розглядаються меморіальні та сувенірні пам’ятні монети, настільні монети, викарбувані в Україні, які можна умовно об’єднати за причетністю їх до Чорнобильській аварії 1986 року, атомній електростанції та відновленню природного середовища в зоні відчуження.
PDF
Автори: Болтанюк Петро, Мегей Валерій
Назва (укр.): Археологічні дослідження на площі Польський ринок, 3/2а м. Кам’янець-Подільський
Назва (lat.): Arkheolohichni doslidzhennia na ploshchi Polskyi rynok, 3/2a m. Kamianets-Podilskyi
Анотація: У статті подаються результати археологічних досліджень проведених в межах ділянки за адресою площа Польський ринок, 3/2А у Старому місті Кам’янця-Подільського. Подається історія забудови ділянки. Розглядається стратиграфічний зріз в межах ділянки дослідження.
PDF
